Національний музей українського народного декоративного мистецтва - один з найбільших художніх музеїв України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва - один з найбільших художніх музеївУкраїни. Нині музейну збірку складають понад 78 тисяч творів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України від XV століття до наших днів. Це різноманітні за матеріалом, формою, способом оздоблення і призначенням предмети. 

Національний музей українського народного декоративного мистецтва здійснює активну виставкову роботу. Саме завдяки плідній діяльності та за безпосередньої участі науковців музею свого часу стали широко відомими в Україні та світі імена видатних український художниць Катерини Білокур і Марії Примаченко. Музей володіє унікальними колекціями їхніх творів.

Щороку в музейних залах відкриваються близько 20 різнопланових виставок. Учасниками проєктів виступають як уже знані художники, так і молоді митці, чия творча діяльність тільки набирає обертів. Для авторів організація виставки в національному музеї є вагомим досягненням на особистому творчому шляху та поштовхом до подальшого мистецького зросту. Серед найбільш гучних виставкових проєктів «Пісні про кохання» (2008), Перший та Другий міжнародні фестивалі емалі в Україні (2009, 2013), Всеукраїнська виставка ювелірного та емальєрного мистецтва «Квадра міні-метал» (2014, 2018), «ZOO-ZOOM». Зооморфна пластика в сучасній кераміці» (2019) та ін. Уперше в Україні започатковано арт-проєкт «Українське декоративне мистецтво. Традиції. Новації», покликаний показати творчість художників різних регіонів України. Окрім того, якнайповніше розкриваються здобутки митців на численних персональних виставках.

Збірка музею була започаткована у складі першого в м. Києві загальнодоступного Міського музею старожитностей і мистецтв, заснованого в 1899 р. Свою першу назву музей успадкував від Київського товариства старожитностей і мистецтв, яке серед головних завдань своєї діяльності ставило заснування в Києві доступного для широких верств населення музею, де були б представлені археологічна, художня та художньо-промислова колекції. Члени товариства займалися збиранням коштів на будівництво музею, опікувалися створенням колекції. Особливо визначною була роль Богдана Ханенка – голови Товариства, колекціонера та мецената. Долучалися до цієї справи і представники української інтелігенції, відомі діячі науки та культури.

У подальшому назва музею неодноразово змінювалася. В 1954 р. колекцію творів народного мистецтва та художніх промислів було виокремлено у філію, з 1964 р. – самостійний Державний музей українського народного декоративного мистецтва, що став одним із найбільших музеїв художнього профілю в Україні. Від 2010 р. музей має статус національного.

Сьогодні в музеї працюють 63 спеціаліста. Різнопланові напрямки діяльності закладу забезпечуються фахівцями: мистецтвознавцями, музеєзнавцями, істориками, реставраторами, які здійснюють роботу з вивчення, дослідження, збереження, реставрації, популяризації музейної колекції. В музеї функціонують наукова бібліотека та архів, якими завідує провідний бібліотекар. Фінансова, господарська та інша діяльність музею забезпечується спеціалістами бухгалтерії, канцелярії, господарського відділу.

З початком війни найголовнішим завданням постало переміщення та убезпечення пам’яток музейної колекції, що було виконано в перші ж дні бойових дій. В умовах, які склалися, діяльність музею змістилася в онлайн-формат на сторінки в соціальних мережах Facebook та Instagram, де в постійних рубриках «Онлайн виставки», «Віртуальна майстерня», «Календар визначних дат», «Відкриті фонди», «Митці», «Дарунки» та ін. продовжувалося знайомство громадськості з музейною колекцією та декоративним мистецтвом, творчістю визначних художників тощо. Вже в травні музей відкрився для відвідувачів першими виставками та культурно-мистецькими заходами. Надалі й по сьогоднішній день у музеї працюють дві виставкові зали, де відбуваються різнопланові виставкові проєкти, культурно-мистецькі програми, проводяться екскурсії, читаються лекції.

Після завершення війни музей має зустріти відвідувачів оновленою експозицією. Над цим та іншими питаннями подальшої роботи вже зараз активно працюють науковці музею. Зважаючи на реалії часу, інтенсивно розробляються питання подальшого оцифрування колекції, адаптації традиційних напрямків діяльності до онлайн-формату тощо. Одним із пріоритетних напрямків залишається динамічна виставкова робота

До формування музейної колекції, становлення та розвитку музею були причетні відомі особистості, серед яких: 

• перший директор музею, видатний науковий і громадський діяч Микола Біляшівський; 

• мистецтвознавець, історик, етнограф, один із фундаторів музейної справи в Україні Данило Щербаківський; 

• наукова та культурна діячка, меценатка Наталія Яшвіль; 

• письменниця та меценатка Ольга Косач; 

• родини Терещенків і Ханенків та ін.

У становленні музею як самостійного закладу надзвичайно великою була роль його директора в 1954–1977 рр. Василя Нагая. 

Музейна колекція є скарбницею творів українського народного та професійного декоративного мистецтва. Гордістю та окрасою колекції є комплекси українського народного вбрання ХІХ – початку ХХ ст. всіх регіонів України. Визначними за кількісним і предметним складом є зібрання виробів Києво-Межигірської фаянсової фабрики та Волокитинського фарфорового заводу. Перлиною збірки вважаються роботи всесвітньо відомих українських художниць Катерини Білокур і Марії Примаченко. Цінні пам’ятки зберігаються в колекціях вишивки, ткацтва та килимарства, кераміки, скла, фарфору та фаянсу, художнього різьблення та розпису на дереві, декоративного розпису, іконопису та писанкарства ХV–ХХІ ст. тощо.

Музей відомий за межами України завдяки, в першу чергу, виставковій діяльності. Зібрання музею представляло українське мистецтво в Білорусі, Вірменії, Грузії, Азербайджані, Казахстані, РФ, Латвії, Австрії, Великій Британії, Німеччині, Нідерландах, Данії, Фінляндії, Польщі, Югославії, Португалії, Індії, Японії, Китаї. Натомість, виставки з багатьох країн експонувалися в музейних залах.

Унікальність музею – це, безперечно, його багатотисячна художня колекція творів декоративного мистецтва (понад 80 тис. од. зб.), у яких втілений самобутній талант українського народу та його багатовіковий досвід. Пам’ятки збірки дають можливість донести до широкого загалу високий професіоналізм їхніх творців, естетичні смаки та уподобання нашого народу, презентують культурні цінності, які відтворюють дух України.

Музей плідно співпрацює з брендом «OLIZ», який спеціалізується на виготовленні предметів гардеробу, втілюючи традиційні елементи в сучасних аксесуарах. Зокрема, було створено серію хусток з принтами за мотивами творів Катерини Білокур.

У 2020 р. колекцію суконь «RIDNA» з авторськими квітковими принтами, виконаними за мотивами картин Катерини Білокур, презентувала народна артистка України Ольга Сумська.