Звіт про виконання Комплексної міської цільової програми «СТОЛИЧНА КУЛЬТУРА: 2022–2024 РОКИ» за 2022рік
Звіт про виконання
Комплексної міської цільової програми
«СТОЛИЧНА КУЛЬТУРА: 2022–2024 РОКИ»
за 2022рік
Підпрограма 1
Міська цільова програма «Київ – місто збереження
традиційної культури»
Мета програми:
підвищення привабливості закладів культури, доступності їх послуг та відповідності інтересам всіх груп користувачів та користувачок, модернізація їх матеріально-технічної бази;
створення сприятливих умов для перетворення музеїв на відкриті багатоцільові осередки культури, науки, освіти та виховання особистості відповідно до світової тенденції розвитку музейної справи: відкритий музей у відкритому суспільстві, туристичні об'єкти міжнародного рівня, центри культурного спілкування та соціальної адаптації;
формування сучасних бібліотечних просторів, впровадження сучасних технологій, поповнення бібліотечного фонду для підвищення якості бібліотечного обслуговування різних груп мешканців громади;
підтримка різноманіття творчої діяльності у місті Києві, збереження і розвиток професійного мистецтва, національно-культурної спадщини (матеріальної та нематеріальної), відродження духовних традицій;
забезпечення комфортних умов дозвілля мешканців і гостей столиці та їх широкого доступу до культурних надбань, задоволення інтелектуальних та духовних потреб населення;
проведення великих культурних подій, акцій, форумів, конкурсів та інших заходів, що сприятимуть успішній інтеграції української культури в європейський і світовий культурний простір;
створення необхідних умов для стабільного розвитку Київського зоопарку як унікальної наукової та культурно-просвітницької установи, яка є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Ключові напрями діяльності та заходи програми у 2022 році:
МУЗЕЇ
У звітному періоді мережа музеїв комунальної власності міста Києва збережена.
Продовжувалася робота з оцифровки фондів. Протягом 2022 року оцифровано 23331 музейних предметів.
З початку року в підпорядкованих Департаменту культури музейних закладах проведено 272 виставки.
З початком широкомасштабного вторгнення рф на територію України музеї комунальної власності міста Києва вимушені були зняти постійнодіючі експозиції. Наразі експонати переміщені у більш безпечні місця. Але діяльність музеїв не припинялася як в online форматі, так і offline. Музеї активно ведуть свої сторінки у соціальних мережах, залучають користувачів різними квестами, вікторинами, пізнавальною інформацією на основі своїх колекцій. Також у музеях проводяться виставки, майстер класи, концерти, заходи на підтримку ЗСУ та інше без залучення постійнодіючої експозиції. Науковцями музеїв розроблено ряд пішохідних екскурсій, які користуються попитом.
Наймасштабнішими проєктами 2022 року стали:
презентація проєкту – опера GENESIS від лабораторії сучасної опери Opera Aperta у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків;
виставка скульптури, живопису і графіки Леонори Янко та виставка художнього текстилю Ірини Кіршиної «Арт-текстиль» та художня виставка Лєри Літвінової «Відродження» в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького;
виставка пропагандистських творів образотворчого мистецтва радянської доби «Червоний шум» із колекції Музею історії міста Києва та виставка робіт - рефлексій українського художника Романа Бончука «Свобода духу нам дана Творцем», створених з початку повномасштабного вторгнення рф, презентація мистецько-пісенного проєкту Євгена Зінченка, Олени Гребенюк та Богдана Кірєєва «Українські солоспіви до та під час війни…», виставка «Made in Kyiv. Археологія повсякдення», виставка «Маріуполь. Де ти?», виставка/захід
«Я є життя» та виставка «Хай буде свято, світло і тепло» (виставка картин та різдвяних артінсталяцій) у Музеї історії міста Києва;
виставка «Український фенікс. Васильківська майоліка», на якій представлено легендарного керамічного півника з Бородянки та виставка робіт переможців художнього конкурсу «Патріотичний АРТплакат у стилістиці українських декоративних розписів» у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва;
фотовиставка до Дня Соборності України «Україна – єдина!»
в Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця»;
виставка живопису Сергія Вовка «Мотиви літа» та виставка «Повертайся живим» в рамках міжнародного арт-проєкту «Україна-Литва» в Музеї Шолом- Алейхема;
виставка «Ягідне – концтабір XXI століття» в Музеї шістдесятництва;
виставка «П’ята хвиля» в Музеї української діаспори;
виставка «Далі. Божественна комедія», виставка майстрині-керамістки Неллі Ісупової «Осяйний простір», виставка сучасного українського художника Петра Бевзи в Національному музеї «Київська картинна галерея».
Частина заходів була присвячена новорічно-різдвяним святам, зокрема:
- проєкт до новорічно-різдвяних свят «Зимові свята у старих листівках»
у Музейно-виставковому центрі «Музей Києва». У рамках виставки проводилися тематичні екскурсії, квести, майстеркласи та інші заходи;
- святковий концерт однієї з найтитулованіших українських оперних співачок Вікторії Лук’янець «Різдво в Музеї» в Музеї книги і друкарства України;
- інтерактивний захід «Дитяче Різдво у Булгакових» у Літературно-меморіальному музеї М. Булгакова.
Музей видатних діячів української культури провів тематичну екскурсію
з чаюванням «Лисенки неофіційні», пішохідні екскурсії «Останній раз в Києві» (про третій приїзд Івана Франка до Києва), «Київський «Латинський квартал» Косачів» тощо.
У Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України втілювався проєкт «Лютий/Курбас», відбувались заходи, пов’язані із ім’ям видатного українського режисера, актора, драматурга, теоретика театру Леся Курбаса (тематичні екскурсії, лекції, концерти та ін.).
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків проводить щотижневі екскурсії «Тіні та стіни» про історію Музею Ханенків та вуличні екскурсії із заходом у музейний дворик «13-17: Історія Музею Ханенків». Активно діє проєкт «Музейний дворик», в якому відвідувачі можуть прослухати короткі екскурсії, ознайомитися з мистецькою літературою, пограти в настільні ігри.
У листопаді 2022 року було урочисто відзначено 100-річчя одного
із провідних музеїв України – Національного музею «Київська картинна галерея». За час свого існування музей став улюбленим місцем проведення дозвілля киян, організатором десятків визначних мистецьких проєктів, центром культурно-освітньої та науково-методичної роботи. Під час урочистостей працівників музею було відзначено державними та міськими нагородами.
Також, слід зазначити, що під час чергового ракетного удару зазнали пошкоджень декілька музеїв комунальної власності міста Києва, але оперативно було проведено першочергові аварійні роботи і музеї знову відкрили свої двері для киян та гостей міста.
Особлива увага приділялася питанню збереження державної частини Музейного фонду України, яка зберігається в музеях комунальної власності міста Києва. Першочерговою вона стала у зв’язку з оголошенням воєнного стану.
З даного питання відбулася нарада у форматі online за участю керівництва Департаменту культури, Міністерства культури та інформаційної політики України та директорів музеїв. За результатами наради були напрацьовані певні меседжі подальшої діяльності щодо охорони та безпеки музейних фондів.
Постійно вивчалося та контролювалося питання щодо поступового проведення переміщення особливо цінних предметів Музейного фонду України
з музеїв комунальної власності міста Києва та проводилися певні захисні дії стосовно музейних приміщень. Ужито заходів щодо посилення в музеях протипожежного захисту (заклади додатково забезпечено вогнегасниками та по приміщенням розгорнуті пожежні рукави). Частково переміщені особливо цінні музейні предмети з трьох музеїв комунальної власності міста.
БІБЛІОТЕКИ
Публічні бібліотеки міста проводили цілеспрямовану роботу
з популяризації книги та читання, підвищення якості надання бібліотечно-бібліографічних послуг користувачам бібліотек. У публічних бібліотеках міста відбулася низка заходів до ювілейних та пам’ятних дат, зокрема, 140-річчя від дня народження Івана Огієнка, 125-річчя від дня народження Євгена Гуцала,
125-ї річниці від дня смерті Пантелеймона Куліша, Дня героїв Небесної Сотні, Міжнародного дня рідної мови, Міжнародного дня захисту дітей, Дня Української Державності, Дня Незалежності України тощо.
Під час воєнного стану бібліотеки активізували свою діяльність online: щоденно поширювали важливу соціальну інформацію, рекомендації, пам’ятки для громадян в умовах війни: надавали консультації, віртуальні довідки, підбирали та рекомендували корисні та пізнавальні online-ресурси, проводили поетичні читання в прямому включенні, відеозаписи читання вголос для дітей, концерти, організовували лекції, роботу гуртків online на сайтах бібліотек
та сторінках соціальних мереж. Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва та Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія» провели благодійні ярмарки на підтримку Збройних Сил України.
Проведено заходи з метою забезпечення збереження цінних видань
в центральних міських бібліотеках.
До дня народження Миколи Сома відбулися поетичні читання. Пройшло засідання літературного клубу «КЛІК».
Публічна бібліотека ім. Лесі Українки для дорослих м. Києва розпочала нові проєкти: «10 хвилин з бібліотекарем», мета якого презентувати цікаві факти
до теми уроків, «БібліоПроба» - надання суб’єктам пробації культурно-освітніх та інформаційних послуг та розмовний клуб з опанування української мови «Пригости мене розмовою – українською мовою». Зі сторінки бібліотеки проводилися прямі етери з письменниками, заходи в рамках проєктів «Бібліотерапія: твоя книга щастя», «Правова допомога онлайн» тощо.
Крім того, зазначена бібліотека проводить акцію зі збору та відправки книжок за кордон «Книжки вслід» для вимушених переселенців з України.
Meet up «Маріуполь: Мистецтво vs Війна» – це триденний марафон культурних подій, презентацій та зустрічей з митцями Маріуполя, який пройшов
22 - 24 червня у просторах Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей
м. Києва. Захід об’єднав маріупольських митців, акторів, музикантів, представників творчих професій, які познайомили відвідувачів зі своїм містом через його культуру, історію та людей, відкрили його унікальність крізь призму різних форм мистецтва та через свої власні переживання. Основою культурного марафону стали п’ять тематичних експозицій, присвячених Місту Марії,
що склалися з робіт маріупольських фотографів, а також звичайних свідків військових подій у Маріуполі.
Також у зазначеній бібліотеці відбулася презентація Благодійного проєкту #Book_without_borders, що покликаний забезпечити українською книжкою бібліотеки та культурні осередки у містах тимчасового проживання українців за кордоном та в українських містах, де тимчасово переселені українці цього найбільше потребують. У межах презентації проєкту, за участі Міжнародного благодійного фонду «Твоя Доброта» та британського фонду «Ukraine Life Line», відбулася передача дитячих книг англійських видавництв для читачів бібліотеки. Окрім цього, видавництво «Самміт-Книга» передало свої книги для українських переселенців через європейські організації та було презентовано видання для українських дошкільнят «Розвивайка» від Фонду сім'ї Сайферс.
У зазначеній бібліотеці працюють гуртки англійської мови та музичного виховання, продовжуються заняття з живопису та графіки, розміщуються анімовані версії «Казкових сніданків» та майстеркласів до них.
Проведено заходи з покращення доступності до приміщення відділу мистецтв Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія»
на Повітрофлотському проспекті, 10, (кнопка виклику персоналу, таблички
з текстом шрифтом Брайля). Там же продовжувала працювати «Школа мобільної грамотності» - hub із цифрової освіти для киян «золотого віку», проходили курси «Говоримо українською грамотно», соціальні акції для молоді за проєктом «Наставництво», творчий конкурс серед молоді «Поетична м’ясорубка».
Враховуючи стрімке зростання попиту громадян на отримання фахової допомоги для опанування та підвищення рівня володіння державною мовою,
з метою підвищення авторитету, оновлення та розвитку мовних традицій, поширення знань щодо історії та сучасних змін, які відбулися в українській мові, на базі бібліотек столиці: Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки, ЦРБ імені
Ф. Достоєвського, бібліотеки імені О. Герцена, бібліотеки імені Н. Рибака, бібліотеки імені А. Костецького для дітей, бібліотеки імені Адама Міцкевича, бібліотеки імені М. Костомарова, бібліотеки імені І. Котляревського, бібліотеки № 16 для дітей, ЦРБ ім. П. Загребельного, публічної бібліотеки № 160, бібліотеки «Книжкова світлиця» для дітей, бібліотеки імені О. Теліги, бібліотеки № 115 для дітей та інших організовано роботу мовних клубів, курсів тощо.
У зв’язку з введенням воєнного стану і обмеженим фінансуванням
у 2022 році кошти з бюджету міста Києва на поповнення фондів, придбання технічних засобів та обладнання для публічних бібліотек не виділялись.
Проте, бібліотеки постійно працювали над пошуком джерел позабюджетного фінансування, зокрема, шляхом залучення благодійних внесків, добровільних пожертв, дарунків та частково періодичних видань фонди публічних бібліотек міста поповнилися 52,0 тис. примірниками нових видань.
Крім того, потребу в оновленні комп’ютерної техніки Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва вирішила через грантову діяльність (підготували проєкт та подали грантову заявку в Європейський культурний фонд, на програму «Європейський виклик»). За перші 4,0 тис. євро грантових коштів було придбано 6 ноутбуків.
ТЕАТРИ ТА КОНЦЕРТНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року
№ 2102-ІХ Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 24 лютого 2022 року, було введено воєнний стан.
Враховуючи обмежене бюджетне фінансування День столиці та День Києва у 2022 році Департамент культури відзначав з урахуванням вимог воєнного часу. Саме тому першочерговим завданням було створити позитивний настрій жителям Києва, гарантуючи безпеку. Виступи концертних колективів проводилися
у форматі флешмобу, головна мета якого – здивувати випадкових глядачів. Тому виступи муніципальних колективів були неочікуваними та несли тільки позитивні емоції. Загалом в парках столиці було проведено 7 заходів.
В репертуарі виступів колективів були народні та сучасні українські пісні, вокальні класичні твори, інструментальна музика. Глядачі оплесками та щирими подяками підтримали артистів у цей нелегкий час.
Свої концертні програми муніципальні колективи репрезентували також до Дня Конституції України, Дня Незалежності України та Дня захисників
і захисниць України, Дня Українського козацтва та Свята Покрови Пресвятої Богородиці із дотриманням вимог і обмежень, що діють під час воєнного стану.
Загалом за звітний період шістьма концертними колективами, підпорядкованими Департаменту культури та двома, які фінансуються з бюджету м. Києва, було створено 28 мистецьких проєктів, проведено 334 концертів (з них 201 благодійно), на яких були присутні 121,72 тис. глядачів.
На жаль, відсутність у деяких колективів власного приміщення (витрати на оренду) та транспортних засобів (перевезення артистів, костюмів, реквізиту та звукопідсилюючої апаратури) не дозволило збільшити доходи закладів та укріпити матеріально-технічну базу.
Разом з тим, колективи, зважаючи на вимоги часу, запропонували глядачу оригінальні програми, урізноманітнюючи формат роботи:
у перші місяці війни в Муніципальній академічній чоловічій хоровій капелі ім. Л. М. Ревуцького була винайдена мала мобільна форма – виступ квартету у супроводі інструментальної групи капели;
новинкою колективу стала прем’єра програми «Музична прогулянка Києвом з капелою Ревуцького у залі», під час якої глядачі слухали пісні та історії, пов’язані з Києвом, що супроводжувалися відео;
Муніципальний академічний камерний хор «Київ» здійснив нову постановку «Різдво в Україні в умовах війни»;
Київський академічний муніципальний духовий оркестр реалізував програму «Фольк-енд-Вінд», в якій поєдналися автентичний народний вокал з сучасним аранжуванням та супроводом естрадно-духового оркестру;
новацією у формі роботи став виступ оркестру в рамках Художньої виставки митця Юрія Нагулка, під час якого оркестр презентував цілісне дійство, що складалося з поєднання вокально-інструментальних творів, відеоряду та художнього слова.
Отже, як видно, одним із пріоритетів колективів стали синтетичність і універсалізм, коли сучасним трендом стало поєднання статичного вокального чи інструментального жанру з різними формами візуалізації, навіть його театралізації, а також використання сценічного світла та відео.
Повномасштабна вiйна pociї проти України на півроку призупинила діяльність театрів, що суттєво вплинуло на репертуар театру та загалом на організацію виробничих процесів, серед причин тривалої паузи є: звільнення значної частини артистичного складу театру і виїзд за межі України; захист України в лавах ЗСУ (тільки з Молодого театру участь у бойових діях беруть
5 працівників), відсутність розуміння, як працювати в умовах війни і т. п.
У зв’язку з цим не завжди є можливість укомплектувати творчі цехи і показувати вистави, які могли б презентувати в мирний час та підтримувати художній рівень театрів.
Однак, у зв’язку з продовженням театрального сезону, частина театрів
з травня почала відновлювати свою діяльність: проведено конкурси на заміщення вакантних посад, відновлено фізичну форму артистів балету, поновлено частково репертуар театрів; переглянуто репертуар театрів та прибрано балети й опери на музику і лiбрето дiячiв росiйської культури.
18 червня в рамках закриття театрального сезону своє 40-річчя від дня створення відзначив Київський академічний театр опери і балету для дітей
та юнацтва.
З початку вересня до 10 муніципальних театрів, які продовжували свій театральний сезон, долучилися ще 11 театральних колективів.
Протягом 2022 року 21 муніципальним театром (один з них районного підпорядкування театр «Дзеркало») було представлено 57 прем’єр, показано 2502 платні вистави, які переглянули 256503 глядача та 79 благодійних, що відвідали 10907 осіб.
Театри пiд час вiйни працюють з дотриманням режиму воєнного стану: зменшено кiлькiсть глядачiв у глядацькiй залi на заході театру (з дотриманням рекомендацiй місткості укриттiв під час повiтряних тривог), розроблено алгоритм дiй пiд час повітряних тривог, алгоритм роботи пiд час переносiв подiй (у разi вiдмiни заходів через повiтряні тривоги) з глядачем та керівництвом сценічних майданчиків у разі оренди приміщення.
Муніципальними театрами було придбано генератори та додаткове обладнання, що дало можливість проводити вистави під час відсутності електропостачання.
Крім того, Київський академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва відновив показ вистав не лише на великій сцені, а й у новій локації – сцені-укритті, яку спеціально облаштували у підвальному приміщенні (колишній клуб «РА»). Це нова форма роботи театру, викликана турботою про глядача за умов воєнного часу, вона дає можливість проводити вистави і концерти, не перериваючись, навіть, під час оголошення повітряної тривоги.
Київський академічний театр ляльок, зважаючи на те, що дітям перебування в укритті дається дуже важко, розробив декілька розважальних програм спеціально для анімації в укритті.
Взагалі, воєнний стан та обмежені можливості бюджету внесли свої корективи в діяльність муніципальних закладів. Зокрема, з метою здійснення мистецької діяльності, спрямованої на протидію збройної агресії росії проти України, творчі колективи активно презентували свою творчість для військових
в реабілітаційних центрах та госпіталях, волонтерів і переселенців, формуючи мобільні групи артистів для проведення творчої діяльності та підтримки бійців ЗСУ. Так:
05 червня у військовій частині презентував свою виставу «Сватання на Гончарівці» Київський національний академічний Молодий театр;
01 – 02 червня Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» представив свою творчість не тільки для бійців ЗСУ в/ч Вишгородського р-ну, але й для медичного персоналу військового госпіталю,
у м. Біла Церква, курсантів та офіцерсько-викладацького складу Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, волонтерів;
28 квітня Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина» та солісти «Академічного камерний хору «Хрещатик» виступили в концертах майстрів мистецтв України «Разом до Перемоги!» для військових ЗСУ в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», 04 травня - у Палаці культури «Дарниця», 21 та 22 травня - в Окремій Президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького.
Муніципальні заклади культури брали участь в благодійних мистецьких заходах, творчих акціях по збору коштів на підтримку ЗСУ.
Колективи знайшли можливість спілкування з глядачем через online формат: на сайті, сторінці у Facebook та YouTube-каналі було опубліковано відеозаписи концертів, інтерв’ю, інформаційні пости тощо.
В їх репертуарах збільшилася частка патріотичних та народних пісень, з’явилися пісні сучасних авторів на тему війни, зокрема:
твір «Сльози, або пісні без слів» В. Сильвестрова, написаний під впливом трагедії у Бучі (виконується Муніципальним академічним камерним хором «Київ»);
в Муніципальній академічній чоловічій хоровій капелі ім. Л.М. Ревуцького народилася пісня-марш «Козацька переможна»;
Київська опера створила відео на вічну пам'ять військовим і всім українцям, які загинули від рашистських окупантів, до якого була написана музика Стасом «Red» Семілєтовим на вірш Ілони Верхівської-Ельтек;
Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва презентував спільний проєкт із джаз-квінтетом Ігоря Закуса – симфонічну поему «Незламні» на вірші українських поетів, написаних у перші дні війни між росією та Україною;
музично-драматична вистава «Розтріляне Відродження», представлена у 2019 році, про цвіт української нації – закатованих і знищених митців 1920-30-тих років, сьогодні має зовсім інше звучання;
зважаючи на те, що маленькі діти отримують психологічні травми і страждають під час воєнних дій та є найбільш вразливими, Київський академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва, Київський академічний театр ляльок, Київський академічний театр юного глядача на Липках, Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня» представляли свої мистецькі проєкти на Центральному залізничному вокзалі, дитячих лікарнях, станціях метрополітену тощо.
Театрально-концертні організації не тільки співчували своїм колегам з окупованих областей, а й взяли активну участь у їх підтримці, так:
22 – 24 червня 2022 року Департаментом культури Маріупольської міської ради за підтримки Департаменту культури в Центральній бібліотеці
ім. Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва було презентовано проєкт «Я – Маріуполь». Захід став підтримкою міста Маріуполь у його боротьбі проти російської агресії.
Театр на Подолі надав свою сцену маріупольському театру «Conseption» для підготовки і показу прем’єри документальної вистави «Обличчя кольору війна».
У Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» була представлена прем’єра документальної вистави «Лишитися (не) можна…»
на основі історій працівників Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша.
10 - 19 червня відбувся Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Головна особливість цьогорічного заходу – солідарність із тимчасово окупованим Херсоном. І, оскільки фестиваль не може пройти у стінах Херсонського театру імені Миколи Куліша, війна не стала приводом для відміни. У фестивалі взяли участь 25 міст-учасників з 7 країн світу, які зіграли у себе вдома. В рамках фестивалю репрезентували свою творчість і 5 столичних театрів.
З нагоди Дня Конституції України Київський академічний муніципальний духовий оркестр презентував свій новий мистецький проєкт під час концерту на центральних площах м. Бучі та смт Гостомеля. А на запрошення відділу культури, національностей та релігій Ірпінської міської ради 28 серпня оркестр взяв участь
у концерті в рамках відзначення Дня пам'яті захисників України, які загинули
в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Циганський музично-драматичний театр «Романс» у співпраці з Ансамблем пісні і танцю Національної гвардії України взяв участь у благодійних концертах
у містах Бучі, Ірпені, Гостомелі та Макарові.
У Київському національному академічному Молодому театрі розпочався проєкт «Наша Перемога», де кожен, хто любить Молодий та вірить, що театр вистоїть у ці скрутні часи, може придбати квиток на першу виставу мирного часу. Театр ще не знає, який це буде місяць і день, не знає назви цієї вистави, але точно знає, що вона відбудеться. Усі кошти з продажу квитків спрямовані на підтримку життєздатності театру у військовий час.
Окрім відновлення основного виробничого процесу, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, театри активізували закордонну діяльність, долучаючись до проєктів, що розповідають про нашу країну
на міжнародних сценах та стали ініціаторами проєктів з іноземними колегами Латвії, Польщі, Австрії, Німеччини, Великобританії та інших країн Європи.
Так, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
у копродукції з ризьким «Dailes teātris» (Латвійська Республіка) створив виставу «П’єса йде не так»; а в Берліні (Федеративна Республіка Німеччина) – спільний проєкт «Озброюючись проти моря лих». Також копродукційна вистава (Польща, Україна, Литва) «Вторгнення» реж. Тамари Трунової в рамках проєкту «Напрям Україна» відбулася в Драматичному театрі ім. Алєксандра Венгерка (м. Білосток, Республіка Польща).
Муніципальні театри плідно працювали з міжнародними інституціями, зокрема:
на запрошення Staats Theater Stutgart Департамент культури підтримав відрядження Малого українського драматичного театру до міста Штутгард (Федеративна Республіка Німеччина) для показу вистави «Зальот» (режисер
Ю. Радіонов), яка презентувалася з 29 травня до 15 червня 2022 року. Проєкт був реалізований за підтримки грантових коштів від програми Європейського Союзу House of Europe;
Київський академічний театр на Печерську отримав фінансову допомогу від Гете-інституту та Грант від Стабілізаційного фонду культури й освіти для реалізації проєкту «Я, війна і пластикова граната» за п’єсою Ніни Захоженко.
Разом з тим, Київський академічний театр «Золоті ворота» організував репетиційний процес та випуск прем’єрної вистави «Крихітка Цахес» (реж. Анни Турло) за підтримки гранту Президента України для молодих митців.
З метою розвитку культурних зав’язків, піднесення іміджу України
у світовій культурі концертні організації здійснили поїздки за кордон:
Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» взяв участь у 36-му Міжнародному фольклорному фестивалі «Folk Azores» (Португальська Республіка);
Академічний камерний хор «Хрещатик» виступив на фестивалі «Талліннські морські дні» та концертах в Естонській Республіці (мм. Таллінн, Вільянд, Тарту), а також представив свою творчість у містах Бидгощ і Торунь (Республіка Польща);
Муніципальний академічний камерний хор «Київ» був запрошений до Королівства Норвегія та Королівства Данія для участі у фестивалях та концертах з програмами «Шедеври української духовної музики» та української народної музики «Моя Україна», а також у Фестивалі «Тижні української культури» в Оксфорді;
Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина» зробив акцент у виступах на представлення різнобарвної етнічної культури усіх регіонів України та отримав Гран-Прі Міжнародного онлайн-конкурсу «Golden World 2022» (Чеська Республіка), взяв участь в міжнародному онлайн-фестивалі «Ukrainian Food end Culture Festival»;
Ансамбль солістів «Благовість» Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина» провів гастролі в м. Валетта (Італійська Республіка) та виступив на Мальтійському міжнародному органному фестивалі.
КІНОТЕАТРИ
Основними напрямками роботи КП «Київкінофільм» у 2022 році були:
- забезпечення належного рівня задоволення культурних потреб киян та гостей столиці через підтримку розвитку крокової доступності муніципальних кінотеатрів-багатофункціональних культурних центрів, у тому числі збереження пільгових умов для вразливих категорій населення;
подальший розвиток кінотеатрів крокової доступності та створенням умов для діяльності мультифункціональних креативних просторів на базі муніципальних кінотеатрів;
кінообслуговування населення шляхом платного показу кінофільмів;
пропаганда українського кіно.
За звітний період кінотеатри мережі КП «Київкінофільм» провели
13662 сеансів, які відвідали 171,4 тис. осіб.
Департамент культури підтримав громадські організації в проведенні
18 – 20 лютого низки культурно-просвітницьких заходів в кінотеатрі «Братислава» із показом тематичних стрічок, присвячених Дню Героїв Небесної Сотні, забезпечивши інформаційну підтримку заходу.
Важливою стратегічною ціллю підприємства є пропаганда українського кіно як в Україні, так і закордоном. Так, у травні в Литві пройшли Дні українського кіно, а в київському кінотеатрі «Ліра» відбувся показ фільму литовського режисера-документаліста Мантаса Кведаравічюса «Маріуполіс». Підтримку заходу було надано Надзвичайним і повноважним Послом Литовської Республіки в Україні Валдемарасом Сарапінасом.
21 червня у кінотеатрі «ЛІРА» показом анімаційного фільму Victor_Robot стартував волонтерський проєкт «Кінозатишок», в рамках якого в подальшому будуть представлені нові українські фільми для дітей з героїчного Маріуполя, для яких Київ сьогодні став другою домівкою. Мета проєкту – наповнити життя маленьких глядачів яскравими сюжетами та захоплюючими пригодами, якими вирує чарівний світ кіно. Вхід на подію вільний.
За дорученням Офісу Президента України від 13 липня 2022 року
№ 4301/519 КП «Київкінофільм» було залучено до участі в кіномистецькому проєкті «Національний тур «Кіно заради Перемоги».
Разом з тим, у кінотеатрі «Ліра» спільно із ГО «Мистецька Вежа» започатковано волонтерський проєкт з показів нового українського кіно для дітей-переселенців «КіноЗатишок», ініційований в організаційному партнерстві
з Центром підтримки переселенців «Я – Маріуполь». А також у рамках
10-го марафону фільмів до Дня Незалежності України в кінотеатрах мережі, окрім репертуарного прокату фільмів, відбулися покази українських фільмів, спрямовані на популяризацію української класики та сучасної літератури. Наприклад, у кінотеатрі «Ліра» відбувся показ фільму «Повія» (екранізація твору Панаса Мирного). У прокаті демонструвалися фільми «Захар Беркут» (екранізація повісті Івана Франка), «Дике поле» (екранізація твору Сергія Жадана), «Віддана» (екранізація твору Софії Андрухович) тощо, а в рамках популяризації української мови, традицій, історії та культури у кінотеатрах мережі демонструвалася документальна стрічка «Соловей співає».
ЦЕНТР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ
Відповідно до Указу Президента України від 23.10.1999 № 1387/99
«Про Всеукраїнський огляд народної творчості» Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень провів міський огляд-конкурс народної творчості. В огляді взяли участь 110 кращих аматорських колективів
і 21 окремий виконавець; загальна кількість учасників – 1285 осіб, глядачів – біля 1750 осіб).
За звітний період КМЦНТКД організовано і проведено 40 майстер-класів, семінари для працівників закладів культури міста Києва, в яких взяли участь майже 400 слухачів.
На базі офісного приміщення КМЦНТКД на вул. Шептицького створено Місцевий центр аматорського мистецтва, метою якого є охоплення великої частини Лівобережжя Києва – Дніпровського району, прилеглої до Центру, а також заохочення мешканців інших районів міста. Центр розпочинає свою роботу в лютому 2023 року.
Після початку російської агресії на території України започатковано та надано розвиток проєкту «Архів творчості Великого Народу» – збір та систематизація найкращих прикладів народного мистецтва, пов’язаних з реакцією митців на війну.
Відбувся відбір учасників та організація Всеукраїнського фестивалю хорового мистецтва «Пісня над Дніпром» імені Анатолія Авдієвського та відбір і обробка конкурсних заявок народної пісенної творчості дітей для участі в Четвертому міжнародному конкурсі пісні мовами країн Євросоюзу «Формідабль».
Крім того, в лютому ц.р. була проведена атестація аматорських творчих колективів Дарницького району на звання народний аматорський колектив та зразковий аматорський колектив.
Загалом за звітний період у заходах, що проводилися Центром народної творчості, взяли участь 2,5 тисяч глядачів.
Важливим досягненням Центру є започаткування та створення професійного сайту Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень – kyivurbanfolk.center, головними завданнями розвитку сайту є :
промоція, опис та культурологічні дослідження збережених клубних закладів Києва;
систематизація та фіксація існуючих народних колективів Києва, а згодом – дослідження та музеєфікація колективів, що зникли, дослідження причин занепаду колективів;
створення прозорої системи надання технічних грантів для аматорських колективів;
створення попиту збоку потенційних замовників культурологічних, технічних послуг Центру.
Основне проблемне питання КМЦНТКД це стан приміщення культурно-мистецького комплексу «Співоче поле» . І він є основою проблем, що виникають в роботі аматорських і народних колективів, які знаходяться в орбіті КМЦНТКД. Для народних колективів будь-якого жанру важливим насамперед є наявність репетиційних баз та зручних майданчиків для виступів. Відсутність пристойного майданчика для системного відродження народних колективів Києва стає основною причиною занепаду аматорського руху в Києві. І якщо сцена Співочого поля влітку дає можливість організації заходів для народних колективів, то осінньо-зимовий період стає «мертвим» сезоном для аматорського мистецтва.
Центр опікується аматорським мистецтвом. Так у шести районах столиці знаходяться 8 клубних закладів, які забезпечують належний рівень культурних потреб киян. На сьогодні в них працює 133 аматорських колективів, у яких задіяні 3809 учасників.
У зв’язку із запровадженням воєнного стану у 2022 р. за кошти бюджету
м. Києва в районах столиці було проведено 2 заходи (в Голосіївському та Дарницькому районах), які відвідали 850 глядачів.
КИЇВСЬКИЙ ЗООЛОГІЧНИЙ ПАРК ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ
У ці важкі часи колектив Київського зоопарку державного значення постійно опікується збереженням своїх мешканців і надалі робить все можливе задля їх здоров’я, комфорту та благополуччя. У 2022 році в Київському зоопарку народилося 293 тварини, що завжди приємно, адже життя триває попри все.
Впродовж війни зоопарком були врятовані та отримали прихисток
380 тварин і зараз забезпечується їх реабілітація.
Проводиться широка соціальна робота. Благодійні заходи для дітей та сімей Захисників України, дітей-переселенців та постраждалих від бойових дій. Київський зоопарк вже подарував гарний настрій та позитивні емоції майже для 50 тис. таких відвідувачів.
Зважаючи на надзвичайні обставини, для юних любителів природи
в зоопарку розроблено унікальний план занять, що використовує усі переваги формату навчання online у поєднанні із зустрічами на території зоопарку.
Розпочато актуальний проєкт «Доступна зоологія від КиївЗоо». У ньому викладачі Київського зоопарку у простій формі розкривають теми підручника
з зоології. Заняття транслюються onlinе. Продовжують роботу усі попередні проєкти:
«Закохані в планету» – створення учнями коротких відеороликів про живий світ;
«ЗооАрт» - проєкт для дітей з вадами зору;
«Зоо-урок» – уроки з екології та зоології для школярів середніх шкіл м. Києва;
виїзні акції до лікувальних та реабілітаційних закладів з тваринами-асистентами юннатського гуртка;
«Зоотерапія» – трудотерапія та соціалізація людей з інвалідністю на території зоопарку;
«Дискусійний зооклуб» – onlinе та offline зустрічі для презентацій та обговорень складних та цікавих для дітей біологічних тем;
«Турнір юних біологів» – onlinе вікторина з зоології.
Навіть у часи війни Київський зоопарк не припиняє місію із збереження та відтворення біологічного різномаїття України. Продовжує працювати Центр відновлення рідкісних видів.
Як природоохоронна установа Київський зоопарк популяризує екологічний стиль існування, дбайливе ставлення до тварин та докладає максимум зусиль для збереження рідкісних видів. Навіть у часи війни не припиняється місія по збереженню та відтворенню біорізноманіття України. У партнерстві з Rewilding Ukraine науковці Київзоо провели випуск хом’яків, які були народжені
у зоопарку, у Природно-етнографічному парку Тарутинський степ - унікальному місці в Одеській області.
Київський зоопарк прийняв участь в кількох наукових конференціях, опубліковано статті у міжнародних виданнях. Активно розвивається співпраця з Європейською асоціацією зоопарків та акваріумів (ЄАЗА).
Київський зоопарк не зупиняє роботи із покращення умов утримання тварин. На озерах нижнього парку було створено мавпячі острови – 3 острова загальною площею майже 650 м2, прямо посеред води, на яких облаштовано місця проживання лемурів та капуцинів з умовами максимально наближеними до природніх. Примати отримали кормові майданчики та різнорівневі платформи, будиночки для сну, штучні ліани, містки. І все це серед зелених дерев та кущів.
Також облаштовано великий природний вольєр для рисі, площею 600 м2
із зеленими насадженнями, різними видами ґрунту, висотною структурою
із різнорівневими платформами та внутрішнім кам’яним приміщенням.
Створено новий авіарій для 5 видів птахів, площею 100 м2 та умовами, наближеними до природних (з живою травою, деревами, різними видами грунтів тощо).
Окрім літніх зелених водних угідь, силами співробітників Київського зоопарку була створена зимова оранжерея. Разом з 11-ма червоними ібісами тут зимуватиме також зграя з 21-го рожевих фламінго та пара чорних лебедів
з чотирма пташенятами. Для комфортного проживання птахам облаштовано теплий басейн на 25 м2, різнорівневі присади, природні ґрунти та різноманіття живих рослин. А завдяки скляному купольному даху оранжерея має якісне природне освітлення і теплолюбні пернаті можуть насолоджуватися сонячним світлом навіть у своїй зимовій оселі.
Важлива місія Київського зоопарку – це інформаційно-просвітницька робота з метою доведення до свідомості суспільства необхідності збереження різноманіття тваринного світу, без якого неможливе існування самої людини.
У зоопарку постійно проводяться лекції про живу природу, екологічні ігри, встановлюються просвітницькі стенди, організовуються тематичні дні та інші заходи заради пропаганди поваги і любові до всього живого.
Впровадження нових знань щодо поведінки та екології тварин, сучасні технології оформлення експозицій, безсумнівно, посилюють цікавість відвідувачів до дикого світу. Популярність зоопарку надає можливість проводити просвітницьку роботу надзвичайно ефективно та стимулює весь освітній процес, особливо для дітей та юнацтва.
Так, у 2022 році було проведено 122 тематичних інформаційно-просвітницьких online та offline заходів серед яких:
інформаційно-просвітницькі заходи з відвідувачами: «Різдвяні канікули у Київзоо», «Левиний прайд зоопарку», «Закоханий вікенд у Київзоо», «Відзнака юнната КиївЗоо на Genius Olympiad (Олімпіада Геніїв)», «Слоник Хорас запрошує до Київзоо!», «Тигриця Даліла», «Врятовані від війни. Мавпенята з Ясногородки», «Чергове поповнення у Київзоо», «Зелені острови для родини капуцинів», «День народження горили Тоні», ««Програма реінтродукції червонокнижного європейського хом’яка», «Порятунок кажанів», «Новий навчальний рік у Київзоо», «Гарбузовий жовтень», «Четвер – рибний день», «Пікнік для фламінго», «Булер’ян для горили Тоні», «Відкриття нової експозиції
з кроликами – символами Нового 2023 року» тощо;
виїзні акції для дітей, які перебувають на лікуванні у Національній клінічній лікарні «ОХМАТДИТ» з тваринами-асистентами юннатського гуртка Київського зоопарку;
Міжнародний День захисту дітей. Соціальна акція (спільно з Київським міським центром допомоги учасникам антитерористичної операції) для дітей учасників АТО/ООС;
щосуботи відбуваються online уроки для юних натуралістів Київського зоопарку з циклу «Доступна зоологія від Київзоо». Новий формат навчального року для юних любителів природи.
Із наближенням холодів, враховуючи надскладну цьогорічну ситуацію, Київський зоопарк створює стратегічні запаси кормів, суттєво утеплює будівлі, прокладає додаткові електричні та водяні комунікації, закуповує електрогенератори, інфрачервоні обігрівачі, морозильні камери, зарядні пристрої, дров’яні пічки, формує запас сухих дров, ремонтних та будівельних матеріалів тощо.
Підпрограма 2
Міська цільова програма «Київ – місто креативних індустрій
та культурних інновацій»
Мета програми:
створення середовища сприятливого для (само)розвитку, реалізації творчих ініціатив та культурних інновацій;
збільшення вибору та можливостей для киян і гостей міста в отриманні якісних товарів і послуг креативних індустрій;
розвиток інновацій в управлінні сферою культури та креативних індустрій, впровадження сучасних цифрових технологій і методів;
проведення нових культурних подій, акцій, форумів, конкурсів та інших заходів, що відповідають сучасним потребам та підвищують імідж і конкурентоспроможність міста.
Ключові напрями діяльності та заходи програми у 2022 році:
З метою забезпечення належного рівня задоволення культурних потреб киян і гостей столиці розроблено концепцію створення умов для діяльності мультифункціональних креативних просторів на базі муніципальних кінотеатрів «Київська Русь», «Братислава», «Кіото» та ін.
У зв’язку із обмеженим бюджетним фінансуванням не було придбано спеціальне обладнання для впровадження послуг культурного асистента для маломобільних груп населення.
Разом з тим, одним із головних завдань КП «Київкінофільм» є підвищення рівня наданих послуг, доступності простору кінотеатрів, а саме – облаштування кінотеатрів спеціальними підйомниками-сходами для створення безбар'єрного середовища. Інклюзивні простори вже створені в кінотеатрах «Лейпциг»,
«Ім. Т. Шевченка», «Флоренція», «Старт», «Промінь», «Краків». У 2023 році заплановано облаштування спеціалізованих підйомників-ступенькоходів для пересування в інвалідному візку, враховуючи поверховість будівлі, у приміщеннях кінотеатрів «Лейпциг» і «Флоренція». Для цього підприємство планує залучитися підтримкою міжнародних партнерів.
Кожен кінотеатр мережі виконує не лише свою функцію як кінотеатр, а також є платформою для комплексного вирішення культурного запиту громади міста Києва.
Разом з тим, приділялася увага особам з інвалідністю, зокрема:
- в Київському академічному театрі на Подолі та Київському національному академічному театрі оперети передбачено мобільний підйомник для інвалідного крісла;
- у театрі оперети продовжено продаж квитків із послугою аудіодискрипції (присутність аудіодискриптора, яка наживо коментує виставу). На вистави «Сімейка Адамсів» та «За двома зайцями» театр виграв грант, що має забезпечити повною мірою функціонування послуги «квиток з аудіоскрипцією», реалізація якого планується в цьому році;
- Київський академічний театр «Актор» має можливість трансформувати один ряд глядацької зали для людей з обмеженими фізичними можливостями.
Театри надавали місця людям з інвалідністю, членам сімей воїнів ЗСУ та нашим захисникам, особам з малозабезпечених сімей та пенсіонерам задля отримання санаційного ефекту мистецтва та підняття духу містянам.
Департамент культури підтримав проєкт, пов'язаний з використанням публічного простору, як осередку культури, художниці Варвари Логвин, яка розписувала протитанкові загородження гронами калини у техніці петриківського розпису, встановлені на Хрещатику.
В подальшому планувалося розміщення однієї з робіт мисткині – протитанкового загородження, в одному з парків чи музеї міста, зокрема, в музейному комплексі НІАМ «Київська фортеця». Адже такі твори демонструють неповторність української культури, тісний зв'язок її минулого і сьогодення, нашу непохитну силу духу та єдність народу України у цей важкий для нашої країни час.
На підтримку України КП «Київкінофільм» долучився до Кіномарафону «CinemAid Ukraine» і спільно з Асоціацією «Дивись українське» став співорганізатором від української сторони. З 18 до 20 квітня в м. Софії в міському інституті культури «Надія» демонструвались повнометражні фільми «Мої думки тихі» й «Шляхетні волоцюги» та короткометражні стрічки альманаху «Все починається в Києві». Надалі Дні українського кіно проходили в Литві.
Серед країн-учасниць кіномарафону – США, Польща, Латвія, Румунія, Туреччина, Найробі, Кенія, Болгарія. Зібрані за покази кошти були перераховані у трьох напрямках підтримки України: у фонд «Повернись живим», на підтримку кіноіндустрії країни під час війни й на допомогу постраждалим від війни кінематографістам та їх сім'ям.
10 травня у Литві розпочалися Дні українського кіно, а в київському кінотеатрі «Ліра» відбувся показ фільму литовського режисера-документаліста Мантаса Кведаравічюса «Маріуполіс». Підтримку заходу було надано Надзвичайним і повноважним Послом Литовської Республіки в Україні Валдемарасом Сарапінасом.
З метою представлення найкращих зразків українського театрального мистецтва на фестивалі «Оперета у Каунаському замку», який щороку проходить у м. Каунасі (Литовська Республіка), директор Київського національного академічного театру оперети Б. Струтинський зустрівся з організаторами фестивалю з метою подальшої участі колективу у заході. А також відвідав Каунаський державний музичний театр для обговорення з керівництвом закладу організації спільного концерту та реалізації нових проєктів.
Директор-художній керівник Київської опери П. Качанов на запрошення директора Каунаського державного музичного театру Бенджамінаса Желвіса відвідав театр для підготовки та представлення литовському глядачу балетної вистави «Аладдін» О. Родіна.
Керівництво Київського національного академічного Молодого театру взяло участь у щорічній міжнародній театральній конференції Європейської театральної конвенції, що у 2022 році відбулася в м. Лісабоні (Португальська Республіка).
У 2022 році до міської влади надійшли пропозиції від меценатів, соціально відповідального бізнесу та громадськості щодо встановлення новорічної ялинки за кошти приватного сектору без залучення фінансування з бюджету столиці. За підсумками консультацій із командуванням угрупування сил та засобів оборони міста Києва Рада оборони міста Києва, погодила рішення підтримати таку ініціативу київських підприємців щодо встановлення Головної новорічної ялинки без проведення традиційних супутніх масових заходів і різдвяного ярмарку, за умови дотримання режиму обмеження використання електричної енергії і заходів безпеки, без використання коштів з бюджету міста Києва та додаткового людського ресурсу, з пошаною до пам’яті тих, хто віддав своє життя та здоров’я за нашу країну.
Враховуючи ситуацію, було вирішено встановити майже втричі менше, ніж
у попередні роки, штучне новорічне дерево заввишки 12 м, при оформленні використати прикраси та іграшки у патріотичному стилі — близько тисячі куль синіх і жовтих кольорів, а також білих голубів. Верхівку ялинки вінчав герб України, а частина ялинки була оформлена кульками з прапорами країн – партнерів. Підсвічення дерева здійснювалось енергозберігаючими гірляндами потужністю до 1 кВт за окремим графіком від наданого меценатами генератора лише кілька годин на добу, враховуючи всі вимоги і обмеження, що діють під час воєнного стану.
Отже, фінансування з бюджету міста Києва на встановлення, облаштування та обслуговування Головної новорічної ялинки не проводилося. Конструкція ялинки, іграшки, енергозберігаючі гірлянди та генератор були надані соціально відповідальним бізнесом і меценатами.
Після проведення демонтажних робіт ініціатори встановлення ялинки
ТОВ «ГЛОБАЛ ДЕКОР» влаштували благодійний розпродаж ексклюзивних прикрас з цьогорічної ялинки − 100 білих голубів для збору коштів на «Армію дронів» (платформа UNITED 24), які допомагатимуть ЗСУ моніторити лінію фронту.
Так, Головна новорічна ялинка, її енергоощадливе оздоблення врахувала виклики сьогодення та стала не тільки своєрідним символом незламності для киян і гостей, а й об'єднала всіх небайдужих на підтримку наших захисників.
За інформацією з відкритих джерел Головна новорічна ялинка на Софійській площі потрапила до п’ятірки найкращих різдвяних дерев світу у відповідному щорічному рейтингу від BBC News.
Підпрограма 3
Міська цільова програма «Київ - місто толерантності та згуртованості»
Мета програми:
забезпечення вільного, рівноправного розвитку громадян усіх національностей, які проживають у м. Києві, задоволення їх національно-культурних потреб; утвердження принципів толерантності і міжнаціональної злагоди, недопущення расизму, ксенофобії та антисемітизму; підтримка діяльності національно-культурних товариств, етнічних громад та центрів національних культур;
створення належних умов для збереження, відродження та розвитку етнічної, культурної та мовної самобутності, вивчення рідної мови, історії осіб, які належать до національних меншин і проживають у м. Києві;
просування іміджу Києва як міста з успішним мультикультурним досвідом, досвідом діалогу і порозуміння;
створення умов для забезпечення конституційного права мешканців і мешканок столиці на свободу світогляду і віросповідання, захисту прав і законних інтересів релігійних організацій, поліпшення відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості, сприяння максимально повній реалізації можливостей релігійних організацій щодо здійснення їхньої статутної діяльності та надання допомоги потребуючим.
Ключові напрями діяльності та заходи програми у 2022 році:
Одним із актуальних аспектів Програми є координація державно-церковних та міжнаціональних відносин у столиці, тому Департаментом культури постійно здійснюється контроль за додержанням законодавства про свободу совісті та релігійні організації щодо недопущення порушень законодавства на релігійному ґрунті під час проведення релігійних заходів та свят.
Забезпечено участь у 2-х засіданнях Комісії з питань гуманітарної допомоги при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
13 січня з метою надання сприяння Православній церкві України
у здійсненні чину освячення води організовано виїзну нараду з представниками структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головних управлінь Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної поліції, Управління патрульної поліції, ПАТ «АК «Київводоканал» біля каплиці на честь Хрещення Господнього у Гідропарку.
Надано сприяння у проведенні 19 січня чину освячення води біля храму Покрови Пресвятої Богородиці Української православної церкви на Оболонській набережній та у Гідропарку біля каплиці на честь Хрещення Господнього Православної церкви України ієрархами православних церков за відповідними регламентованими і встановленими канонами.
Оскільки на зазначених локаціях можливі скупчення людей, напередодні свята Водохреща проведено роз’яснювальну роботу серед священнослужителів щодо недопущення нехтування санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції COVID-19.
З початку року зорієнтовано релігійні громади міста Києва на проведення
у храмах столиці молитов з нагоди відзначення таких державних свят
та пам’ятних дат:
15 лютого з метою вшанування учасників бойових дій на території інших держав;
20 лютого за Героями Небесної Сотні у рамках заходів щодо вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні;
24 серпня за Україну та український народ з нагоди відзначення
31-ї річниці незалежності України;
29 серпня з нагоди вшанування Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України;
14 жовтня за українських воїнів та Збройні Сили України;
21 листопада за учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності, а також поминальних заходів за загиблими героями під час Революції Гідності;
26 листопада за загиблими під час Голодомору1932-1933 років
в Україні.
У зв’язку з високою загрозою використання ворогом повітряних атак та вірогідністю ракетних обстрілів підготовлено звернення до керівників релігійних організацій з проханням орієнтувати вірян утриматись від масових відвідувань кладовищ та інших місць поховань під час поминальних днів та від відвідування храмів під час Великодніх свят, а керівників релігійних громад віднайти можливість обмежити проведення масових богослужінь і максимально забезпечити відеотрансляції з культових споруд на українських телеканалах та через Інтернет мережу.
З метою недопущення провокацій на релігійному ґрунті та можливі масові скупчення людей біля храмів столиці надіслано лист до Головного управління Національної поліції України в місті Києві, Київського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна варта» з проханням забезпечити охорону громадського порядку під час проведення Великодніх свят в місті Києві.
Під час відзначення Великодніх свят релігійними організаціями м. Києва забезпечено проведення святкових богослужінь в закритих храмах з обмеженою кількістю вірян, а також в режимі online-трансляцій на українських телеканалах
та через Інтернет мережу, освячення Великодніх кошиків відбувалось
з дотриманням комендантської години. Порушень громадського порядку та провокацій на релігійному ґрунті на території м. Києва не зафіксовано.
Зорієнтовано релігійні організації столиці на проведення молитовних заходів в громадах та посиленні діяльності військових капеланів безпосередньо
у військових підрозділах з метою підняття бойового духу захисників України.
Надіслано звернення до керівників релігійних організацій та представників національно-культурних громад столиці з проханням активізувати надання соціальної та гуманітарної допомоги українцям, які опинилися в епіцентрі воєнних дій, зокрема шляхом прихистку біженців, збору продуктів харчування, одягу, ліків. Також, надається організаційне сприяння релігійним громадам
м. Києва щодо організації надання допомоги ЗСУ, теробороні, волонтерським організаціям і простим громадянам.
На офіційній сторінці Департаменту культури в соціальній мережі Facebook розміщено ряд публікацій про гуманітарну роботу релігійних організацій (назва організації, вид допомоги, контактна особа) з метою доведення такої інформації до якнайширшого кола потребуючих.
Постійно надаються консультації представникам релігійних організацій
та національно-культурних громад столиці в телефонному режимі, письмовій формі та на особистих прийомах щодо обмежень, які діють під час запровадження воєнного стану у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, дотримання правил комендантської години, заходів безпеки, максимальних обмежувальних заходів, що діють на території м. Києва.
Надіслано звернення до членів Київської міської ради церков і релігійних організацій при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), керівників релігійних організацій м. Києва з проханням орієнтувати священство під час богослужінь та проповідей проводити просвітницьку роботу з вірянами щодо необхідності дотримання заходів безпеки, що діють в умовах воєнного стану та утриматись від проведення будь яких масових заходів та зібрань, особливо під час відзначення чергової річниці Дня хрещення Київської Русі-України.
Забезпечено постійну участь представників управління з питань національностей та релігій у щотижневій консультативно-координаційній нараді, що проводиться в форматі online, організованій Державною службою України
з етнополітики та свободи совісті з метою обговорення проблемних аспектів релігійної сфери, що потребують спільного опрацювання.
Протягом звітного періоду вивчалась діяльність 3-х новоутворених релігійних громад з виїздом на місце проведення богослужінь спільно з представниками Служби безпеки України. Виявлено одне псевдорелігійне утворення.
З метою попередження та усунення передумов до створення каналів легалізації іноземних громадян під час запрошення релігійними громадами, недопущення та попередження виникнення конфліктів на релігійному підґрунті постійно ведеться відповідна робота з правоохоронними органами.
Здійснюється постійний моніторинг інформації щодо міжконфесійних відносин і конфліктів, зон напруги, масових релігійних заходів задля інформування та оперативного реагування з боку правоохоронних органів
з метою недопущення загострення релігійної обстановки та дестабілізації релігійної та суспільно-політичної ситуації в м. Києві.
Підпрограма «Київ – місто толерантності та згуртованості» є практичним інструментом реалізації державної етнонаціональної політики в столиці, забезпечення конституційного права мешканців і мешканок столиці на свободу світогляду і віросповідання.
Програма передбачає низку важливих заходів, спрямованих на забезпечення захисту прав національних меншин і корінних народів, забезпечення подальшого позитивного розвитку державно-церковних відносин, а також сприяє гармонізації міжнаціональних та міжконфесійних відносин.
Протягом 2022 року здійснювався комплекс організаційно-правових заходів щодо створення та розвитку Київського муніципального дому національностей. Зокрема:
здійснювалось формування інформаційно-довідкового фонду і банку даних про національні меншини столиці, національно-культурні товариства та їх творчі колективи;
опрацьовувалося питання інформаційно-ресурсного забезпечення, зокрема з підготовки проєкту «Мозаїка етнічного Києва» – своєрідного історико-етнографічного маршруту;
здійснювалось інформаційно-ресурсне забезпечення постійно-діючої виставки-презентації «Етноси Києва», де окремим розділом передбачається висвітлення життя, подій, благодійної діяльності громадських організацій етнічних громад у період війни російської федерації проти України.
Протягом звітного періоду надавалось сприяння національно-культурним громадам міста Києва у проведенні заходів, присвячених знаменним подіям
з історії національних меншин, їх національних свят, фестивалів, життя
і творчості відомих діячів культури та мистецтв тощо. Зокрема:
Громадській організації «Міжнародне товариство німців України «Відергебурт» у підготовці зустрічі Ради німців України з представниками Українського інституту національної пам’яті, що відбулась 21 січня;
Єврейському форуму України у підготовці проведення Меморіальної церемонії «Шість мільйонів сердець», приуроченої Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту;
Київському товариству литовської культури ім. Майроніса
у проведенні 15 лютого тематичних заходів, приурочених Дню відновлення Литовської держави;
етнічним громадам м. Києва у проведенні культурно-просвітницької акції «Рідна мова моя…», зокрема в організації виставки засобів масової інформації національних меншин, друкованої продукції тощо;
Товариству болгарської культури «Радолюбіє» у проведенні 23 лютого творчого вечора «Слово, моя ти єдиная зброя…», приуроченого видатній поетесі Лесі Українці;
Київському грецькому культурному товариству «Енотіта» у проведенні творчого вечора «Мови греків Приазов’я» за участі греків із Києва, Маріуполя, Сартани у рамках Міжнародного дня рідної мови.
У зв’язку з відзначенням Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а також Дня кримськотатарського національного прапора Департаментом культури зорієнтовано національно-культурні громади м. Києва на проведення заходів, спрямованих на підтримку кримськотатарського народу в боротьбі за свої права.
Спільно із Всеукраїнським благодійним фондом «Заради тебе» здійснювалась підготовка заходів у рамках Днів пам'яті жертв Бабиного Яру
у 2022 році. Зокрема, підготовлено відеозвернення до Праведників за участі Київського міського голови, представників органів виконавчої влади, дипломатичного корпусу іноземних держав в Україні, громадських організацій, духовенства.
Представники Департаменту культури взяли участь у спільній міжрелігійній молитві біля символічної синагоги «Місце для роздумів» на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у рамках заходів, приурочених 81 роковинам трагедії Бабиного Яру. Захід відбувся за участі Київського міського голови В. Кличка, Міністра культури та інформаційної політики України О. Ткаченка, представників дипломатичного корпусу іноземних держав в Україні, громадських організацій, духовенства.
Для забезпечення реалізації у м. Києві Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, надавалось сприяння у створенні належних умов зокрема, діяльності недільних шкіл, функціонуванню курсів рідної мови для осіб, які належать до національних меншин столиці. Протягом січня 2022 року забезпечено участь у вечорах-дружби, проведеними школами вихідного дня азербайджанським, болгарським, вірменським, грузинським, німецьким, литовським національно-культурних товариствами, приуроченими минулорічним підсумкам та плануванню діяльності на поточний рік.
16 листопада було проведено Третій Київський Форум толерантності під гаслом «Міжетнічна та міжконфесійна толерантність як символ згуртованості київської громади та запорука Перемоги України над російськими загарбниками» за участі науковців та студентів кафедри релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
За сприяння Департаменту культури відбулась презентація виставки сучасної української карикатури «100 поглядів на війну» 30 листопада
в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ».
20 грудня за сприяння Департаменту культури проведено Міжконфесійне запалювання 3-ї Ханукальної свічки «Заради Перемоги, Миру та Світла» у рамках іудейського свята Ханука. Захід проведено у Музеї історії міста Києва за участі представників різних релігійних конфесій, дипломатичного корпусу іноземних держав в Україні, органів виконавчої влади, громадськості.
Капітальні ремонти та ремонтно-реставраційні роботи
у 2022 році
Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як головному розпоряднику бюджетних коштів галузі культури передбачені кошти у бюджеті міста Києва на виконання робіт з капітального ремонту та ремонтно-реставраційних робіт у сумі 129,921 млн. грн. та 91,0 млн. грн. на проведення робіт з реконструкції
та реставрації об’єктів закладів культури, які перебувають у його користуванні.
Відповідно до Довідок про зміни помісячного розпису асигнувань спеціального фонду бюджету міста Києва, наданих Департаментом фінансів, бюджетні призначення на проведення вказаних робіт були зняті в повному обсязі. У зв’язку з цим, будівельні роботи на об’єктах не виконувались.
|
Обсяги фінансування заходів програми у 2022 році:
План: 1 608 074,50 тис. грн, у тому числі за джерелами: Бюджет міста Києва: 1 370 062,00 тис. грн, Інші джерела: 238 012,50 тис. грн,
Факт за 2022 рік: 28658 417,03 тис. грн, у тому числі за джерелами: Бюджет міста Києва: 570 306,88 тис. грн, Інші джерела: 88 110,15 тис. грн,
|