Театрально-видовищний заклад культури «Київський національний академічний театр оперети»
|
Адреса |
03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 53/3 |
|
Телефон |
(044) 287-14-80, (044) 287-26-30 |
|
|
|
|
Посилання на веб-сайт, Веб-сторінку |
|
|
Посилання на соцмережі |
|
|
Керівник |
Богдан СТРУТИНСЬКИЙ – народний артист України |
|
Розклад роботи |
Понеділок – п’ятниця: 10:00-19:00 (адміністрація) Показ вистав згідно з діючим репертуаром. |
|
Фізічна доступність для людей з інвалідністю та мало мобільних груп |
У Київському національному академічному театрі оперети для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення улаштовані 2 туалетні кабіни, кнопки виклику адміністративного персоналу на центральному вході до театру та в туалетних кабінах, передбачені місця для інвалідних візків у глядацькій залі. Можливість відвідування театру особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення забезпечується із застосуванням мобільного підйомника гусеничного для крісла інвалідного LG 2004. З метою забезпечення належних умов для реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод особами з інвалідністю, впровадження кращого світового досвіду у цій сфері, недопущення дискримінації, було видано наказ по театру № 02-101-10 «Про затвердження Правил супроводу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення». Відповідно до цього наразі в театрі діє служба супроводження осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, створена із числа чергових працівників театру. Аудіодискрипція – це спеціальний голосовий супровід, який наживо, через технічні пристрої подається до незрячих/слабозорих глядачів і пояснює їм усе, що неможливо відстежити візуально: описує декорації та дії сценічних персонажів тощо. Цей метод широко апробований та впроваджений в європейських театрах. Використовують два різних методи дискрипції. У першому випадку – це заздалегідь записаний голосовий супровід, але, в такому випадку, існує велика ймовірність неточностей, адже вистава кожного разу може відбуватися з деякими змінами темпу чи ритму. Другий спосіб – це присутність аудіодискриптора – людини, яка наживо коментує виставу. Саме метод дискриптування вистави наживо впроваджено у театрі опереті. |
|
Коротка історична довідка |
Національна оперета Україна – єдиний театр України, репертуар якого присвячений жанру оперети. Його витоки – у 1907 році, коли в приміщенні Народного Троїцького дому Миколою Садовським був заснований перший стаціонарний український театр. Корифеї, які працювали в театрі від початку свого існування, – визначні постаті не лише в театральній, а й у громадсько-політичній сфері, які працювали в ім’я становлення української національної свідомості – Марія Заньковецька, Марко Кропивницький, Панас Саксаганський, Микола Садовський та інші. Саме в Київській опереті свого часу відбулася прем’єра вистави «Наталка Полтавка» видатного українського композитора Миколи Лисенка. Народження Київського театру оперети позначають двома датами 13 січня 1934 року та 14 грудня 1935 року. 13 січня 1934 року – відкрито стаціонарний Державний театр музичної комедії під керівництвом В. Бенедиктова (актори: Н. Родошальський, Р. Робертов, Т. Юдіна, Л. Огарьов, А. Астахов, Ю.Адинська; балетмейстер – С. Томілін та ін.). 14 грудня 1935 року – відбулася перша прем’єра «Летюча миша» Й. Штрауса, а незабаром світло рампи побачила вистава вперше поставлена українською мовою «Продавець птахів» К. Целлера. У 1966 році театр став називатися «Київський державний театр оперети». Період 1970—1990-х років позначений новими яскравими подіями у творчому житті Київської оперети. З ними пов’язані імена видатних режисерів, дириґентів, драматургів та композиторів другої половини ХХ сторіччя: В. Бегми, В. Шулакова, С. Сміяна, Д. Шевцова, Б. Шарварка, Ю. Рибчинського, В. Лукашова та багатьох інших. Репертуар театру наповнювали найрізноманітніші за жанрами та тематикою вистави: «Три мушкетери» М. Дунаєвського, «Товариш любов» В.Ільїна, «Фіалка Монмартру», «Принцеса цирку», «Сільва», «Баядера» Імре Кальмана, «Севастопольський вальс» К. Лістова, «Кадриль» В. Гроховського, «Зоряний час», «Сто перша дружина султана» А.Філіпенка. У жовтні 2004 року з ініціативи та у постановці Богдана Дмитровича виставою «Звана вечеря з італійцями» Ж. Оффенбаха в театрі оперети було відкрито камерну сцену. Ця подія розпочинає серію творчих експериментів, адже «Театр у фоє» було задумано як пошукову майстерню для творчої самореалізації акторів і режисерів. У 2004 році театру надано новий статус – Київський академічний театр оперети. У грудні 2009 року Київський академічний театр оперети відсвяткував 75-річний ювілей і з цієї нагоди за вагомий внесок у справу національного духовного відродження та високий творчий рівень отримав статус Національного. У 2021 році була проведена масштабна реконструкція будівлі та приміщень театру. Сьогодні театр оперети позиціонує себе як театр широкого профілю. На сцені Київської оперети з успіхом іде класична оперета, сучасні й класичні мюзикли, широко представлені різноманітні концертні програми (шоу-програми, концерти симфонічного оркестру, оперні та балетні концерти), сміливо втілюються різноманітні творчі експерименти. |