Урочисте відкриття виставки «Врятовані скарби Італії. 17 картин з музею Кастельвеккіо у Вероні»
Музей Ханенків має честь презентувати 17 картин з колекції музею Кастельвеккіо у Вероні. Ці твори було викрадено зловмисниками у листопаді 2015 р. та нещодавно знайдено і врятовано в Україні.
Кожна із 17-ти картин, які невдовзі повернуться додому, є безцінною, оскільки жоден твір мистецтва у разі його втрати неможливо повторити. Втім, серед картин, врятованих від рук грабіжників, є справжні всесвітньо відомі шедеври, художню значущість яких важко переоцінити.
Один із них – «Мадонна з перепелицею» Пізанелло – різнобічно обдарованого майстра, якого зазвичай називають останнім живописцем пізньої готики та першим скульптором Відродження. «Мадонна з перепелицею» є частиною невеличкого приватного вівтаря із зображенням Діви Марії, яка ніжно пригортає до себе немовля Христа. Два янголи коронують її посеред квітучого hortus conclusus – садочка, що символізує чистоту Мадонни та є алюзією Раю. Зображення перепелиці, завдяки якій картина отримала свою «власну» назву, згідно із християнською традицією символізує Спасіння.
Інший важливий твір раннього Відродження – «Каяття Святого Ієроніма» – належить пензлю Якопо Белліні – засновника династії венеційських художників. Завсідникам Музею Ханенків буде особливо цікаво побачити цю картину, створену для релігійної медитації та сповнену вигадливої символіки, оскільки у наших залах представлено твори обох синів Якопо Белліні – «Портрет патриція» Джентіле Белліні та «Мадонну з немовлям» уславленого Джованні Белліні.
За збігом обставин серед 17-ти врятованих картин є твір іншого визначального художника доби Відродження – Андреа Мантеньї, котрий був пов’язаний із родиною Белліні як сімейними узами, так і мистецькими традиціями. У віці 22 років Мантенья взяв за дружину дочку Якопо Белліні Ніколозію. Втім, «Святе сімейство зі святою» було створене вже зрілим майстром, який не лише розвинув традиції своїх венеційських навчителів, але й здобув славу самобутнього генія кватроченто, прикрасивши дивовижними фресками Палаццо Дукале у Мантуї. У цьому північно-італійському місті Мантенья працював як придворний живописець для трьох генерацій мантуанських правителів із роду Гонзага.
Цікаво, що майже через 100 років на службу при цьому ж розкішному дворі вступив молодий Рубенс, геній вже іншого, барокового, часу. У 1602 р., виконуючи обов’язки придворного живописця Вінченцо I Гонзага, він створив портрет вишуканої придворної красуні із вплетеними у зачіску квітами смілки та гвоздики. Ця остання квітка та ошатна сукня, прикрашена пишним мереживним коміром, свідчать, що дівчина, ймовірно, позувала художнику з нагоди заручин або весілля. «Портрет дами з квітами смілки» є особливим у художній спадщині Рубенса, оскільки цей твір став одним із перших, написаних майстром у Італії.
Ім’я веронського художника Джована Франческо Карото, вчителя славетного Паоло Веронезе, є не дуже відомим широкому загалу, на відміну від його картини «Портрет хлопчика із дитячим малюнком». Цей портрет є своєрідною візитівкою музею Кастельвеккіо і, вочевидь, саме тому привернув увагу злодіїв. У мистецьких творах того часу діти зазвичай виступали як маленькі дорослі, поважні члени впливових заможних родин і запорука процвітання сімейства у майбутньому. Картина Карото є чи не єдиним у 16 ст. зображенням дитини, яка поводиться відповідно до свого віку.
Ціла група врятованих в Україні творів пов’язана з ім’ям улюбленця Венеції, найбільш емоційного і сміливого художника «цариці Адріатики» Якопо Робусті, більше відомого як Тінторетто. Майстер прийняв ім’я, похідне від професії батька, який був красильником (італійською «tintore»). Справжньою перлиною музею Кастельвеккіо є прекрасна «Мадонна-годувальниця». Діву Марію представлено як чудесне видіння, пов’язане з текстом Апокаліпсису: «І з’явилося на небі велике знамення: жона, оповита сонцем; під ногами її місяць і на голові її вінець з дванадцяти зірок». Великий художник дозволив собі певні вольності в іконографії, як він, зрештою, робив завжди: Мадонна із сином на колінах ніби розгойдується на півмісяці у чарівному зеленкуватому просторі, що так нагадує води венеційської затоки.
Майстерність Тінторетто-портретиста представляють твори його сина і помічника у численних монументальних розписах венеційських палаців та храмів – Доменіко Тінторетто, а також картини послідовників обох цих живописців: «Портрет венеційського адмірала», «Портрет аристократа» та «Портрет Марко Паскуаліго».
Чотири твори на біблійні сюжети: «Бенкет Валтасара», «Самсон та филистимляни», «Суд царя Соломона», «Перенесення Ковчега Заповіту», приписувані пензлю юного Якопо Тінторетто, ймовірно були призначені для декорування весільної скрині-кассоне або приватного покою щойно одруженої пари. Вони відкривають глядачеві мистецьку «кухню» венеційського майстра, його неперевершене вміння формулювати живописні ідеї навіть у творах такого невеликого формату.
Два мальовничі італійські пейзажі створено уродженцем Гааги Хансом де Йоде, котрий належав до кола голландських художників, що працювали для віденського двору. Ці краєвиди перш за все демонструють його зачарованість красою Італії, а також суто північну спостережливість і любов до відтворення життєвих подробиць.
Й мовірно твір веронського художника 18 ст. Джованні Беніні «Портрет Джіроламо Помпеї» потрапив до рук грабіжників помилково, оскільки ім’я цього майстра співзвучно з прізвищем славетної мистецької династії Белліні. Втім, портрет є безцінним для музею Кастельвеккіо, адже поет, перекладач і драматург Джіроламо Помпеї – один із визначних інтелектуалів 18 ст. – був уродженцем Верони.
Сподіваємось, що ця виставка зміцнить культурні зв’язки України та Італії, а врятовані твори, невдовзі після реставрації, якої вони вочевидь потребують, займуть своє звичне місце у прекрасних старовинних залах музею Кастельвеккіо у Вероні.
Куратор виставки
Олена Живкова
Виставка працюватиме з 14 до 22 червня 2016 року (без вихідних) з 10.30 до 19.30.