Після закриття звітної виставки творчих дипломних робіт випускників дитячих художніх шкіл та художніх відділень дитячих шкіл мистецтв, яка тривала до 20 вересня 2016 року, відбувся підсумковий круглий стіл. У ньому взяли участь провідні викладачі дитячих художніх шкіл та художніх відділень дитячих шкіл мистецтв нашого міста.
Основними предметами дослiдження у демонстраційному ряді дитячої творчості є і розум, і час, і спостереження за еволюцією світовідчуття, а відтак, і видозміною світогляду нового покоління,- звернув увагу Микола Iванович Кутняхов, член НСХУ, доктор мистецтвознавства, лауреат премiї iм. Т.Г. Шевченка, голова метод об’єднань образотворчого мистецтва, директор ДШМ №6 iм.Г.Л.Жуковського. На його думку, система виховання творчої особистості попереднього історичного перiоду помітно застарiла i стала протилежною вектору сьогодення. Адже посилання на старий досвід не вирізняє індивідуала у iндивiдуумi. Новiтня ж система, навпаки, спрямована на розкриття внутрішнього світу дитини. Нині школи естетичного виховання намагаються реформувати та видозмiнити застарілі вимоги радянськоi доби, зокрема, у свiдомостi викладачiв які навчались у ті часи. Окрiм виконання навчального плану державного стандарту вiдтепер не останнє мiсце займає процесс формування творчої особистостi.
Ще одна з умов вдалого подолання прогалин минулої системи виховання полягає у необхідності переглянути питання щодо доцiльностi зарахування дошкiльнят до лав художніх відділень початкових мистецьких навчальних закладiв. Оскiльки тi невзмозi сприйняти аркуш як композицiйний простiр, що пiдкорюється певним правилам (законам композиції). В ідеалі відповідного рiвня розвитку, який вимагає навчальна програма початкових дитячих мистецьких закладiв, дитина досягає лише у десятирiчному віці. Зогляду на це, вкладати у шестирічну дитину навіть базовi знання— фактично неможливо.
Сьогодні лишилися поодинокі явища нетактовності деяких педагогiв, які непрофесiйно переконують, а грубо нав'язують учневi власне бачення естетики, пригнічують тим самим (через примус) творчу самобутнiсть, а відтак, прищеплюють комплекси маленькому митцю. Втручаннявикладачау роботу вихованця має бути мiнiмальнимi обережним. Особливо це стосується випускних творчих робiт, адже особистiсть пiдлiтка досить вразлива. У новітні орієнтири сучасної мистецької освіти необхідно включити естетичну категорію «простір». Тобто, умови для самовираження через душевну волю учня.
Спогадами і враженнями від навчання у юні роки в Академії поділився з присутніми під час круглого столу Станіслав ВолодимировичСмирнов, директор ДХШ № 10, стіни якої нещодавно прикрасила дитяча творчість його вихованців, і стіни якої нині зібрали викладачів-художників нашого міста. На його думку, велику перевагу цього заходу над іншими формами творчого змагання надає відсутність конкурсної основи (відбору / відсіву) для участі підсумкових творчих робіт у експозиції вернісажу. Такі умови дають змогу заявити про себе на виставці і провести власний порівняльний аналіз педагогічних досягнень. А випускнику— відчути констатацію власних звершень. Директор відмітив професійний прогрес ДМШ № 31, колектив якої заявив про себе, як один з найрезультативніших на цьогорічній виставці.
Лідія Григорівна Блінова, викладач ДХШ № 10, звернула увагу на розповсюджену проблематику, з якою чи не щодень зустрічається викладач – це особливості мислення і вподобань учнів. Якщо частина дітей схильні до роботи з наочністю (постановками), завзято працюютьв жанрі «натюрморт», решта — навпаки, схильні до творчого самовираження через задіяння в більшому ступені образного, ніж конструктивного мислення. Такі учні вдало проявляють себе у фантазійних композиціях.
На думку завідувача кафедрою декоративно-ужиткового мистецтва у НАОМА, викладача ДШМ № 9 Тетяни Анатоліївни Гончаренко, існує проблематика дитячих вподобань, основаних на особливостях несхожого мислення різних дітей: логістів і гуманітаріїв. Тому формування у свідомості дитини відбувається через зв'язок між визначеними образотворчими законами і польотом фантазії. А відтак, розвиток конструктивного і образного мислень має бути комплексним, об'єднаним, загальним. І виконання натюрмортів, і робота з ілюстрації літературних творів справляються з цими вимогами. Адже учень може прийти до фантазійної творчості через академічну школу. Так і до академізму – через образну творчість. Завдання викладача-художника— допомогти у цьому учню. Без взаємодії зазначених складових художньої освітине сформується повноцінний митець. Простіше кажучи, художник не стане майстром, а майстер не стане художником.
Інна Всеволодівна Шевченко – голова методичного об'єднання декоративно-ужиткового мистецтва, директор ДХШ № 4 – поділилася з присутніми болючою проблематикою некоректного ставлення батьків до творчості власних нащадків,— до дивовижного, і, разом із тим, вразливого світу маленького митця,— маленького за віком, та не за значенням. У нинішній час робота з батьками – бесіда, демонстрація наочності, потребує не менших зусиль, ніж робота з дітьми, але необхідна заради запобігання несвідомого, але неминучого пригнічення останніх.
По завершенні перегляду вернісажу Мирослав Леонідович Сєвєров – заступник голови методичного об'єднання викладачів скульптури, викладач ДШМ № 6 ім. Г.Л. Жуковського висловив думку про силу нації, що міститься не в зброї, а в незламності духу, в ідеї, у волі. Саме ці чесноти слід виховувати і плекати у сучасній дитині–юному митці.
Під час підведення підсумків виставки випускників Кутняхов Микола Іванович підняв питання відповідності десятиріччями рекомендованих дитячих навчальних програм естетичного виховання інтелектуальному складу дитини сучасної формації. За переконанням досвідченого педагога, викладач-практик з дидактичним досвідом має право на видавництво власних навчальних розробок, адже він більше за теоретиків спілкується з молодшим поколінням і як ніхто розуміє проблеми співпраці з ним та бачить шляхи їх подолання.
Координатор заходу, методист вищої категорії Центру Ричихіна Любов Володимирівна, доповнила виступ Кутняхова Миколи Івановича, зауваженням про доцільність існування єдиної спільної орієнтовної навчальної програми, стосовно видавництва викладачами освітянської літератури.
Як зазначила методист, для того, щоб друкувати власні методичні доробки, викладачу необхідно спочатку ознайомити методичний центр із своїми ідеями. Ознайомившись із педагогічними пропозиціями, методисти нададуть рекомендації щодо роботи: визначать чи відповідає запропоноване вимогам методичної літератури, чи, можливо, її слід віднести до категорії "художньої" та вважати корисною інформацією для "ліричних відступів" на заняттях або позакласного дозвілля з учнями. У разі, якщо ця робота відповідає усім вимогам по всіх критеріях, методичний центр підтвердить її статус грифом Погоджувальної ради та рекомендуватиме до використання початковими спеціалізованими мистецькими навчальними закладами.
Повертаючись до підсумків виставки зазначимо, що важливою складовою під час підготовки експозиції було чимало технічних та організаційних питань, які вирішували педагоги-ентузіасти. Їх старання заслуговують колективного визнання. Наразі хочемо висловити вдячність Гончаренко Тетяні Анатоліївні, завідуючій кафедрою декоративно-ужиткового мистецтва у НАОМА, викладачу ДШМ № 9 за ідею і організацію виставкового заходу у «альма матер» присутньої мистецької спільноти – у Національній Академії образотворчого мистецтва і архітектури, де в минулі часи галереями ходили Бойчук і Нарбут – видатні постаті українського мистецтва. Саме тому, «королівським дарунком» і поштовхом до нових звершень став цей престижний вернісаж у виставкових залах «колиски геніїв». Для кожного юного митця він є відображенням пошуків і амбіцій, підсумком інтелектуальної та фізичної роботи й зусиль впродовж тривалого часу, важливим кроком формування творчої індивідуальності. Ця подія неначе трансформуваласяз базової стадії образотворчого розвитку у заключний етап творчого пошуку, коли випускник школи естетичного виховання столиці підійшов до прощання зі школою дивлячись на власні та чужі досягнення з висоти особистої творчої еволюції.
Усі присутні круглого столу висловили побажання зберегти підсумкову творчу виставку для пам'яті та зразкової наочності у надрукованому в типографії каталозі.
Проведення аналогічних виставкових заходів дитячої творчості у подальшому необхідне для усвідомлення творчими дітьми власного професійного розвитку та зростання. А педагогам - для визнання як власних переваг, так і прогалин у порівняльному аналізі дитячого творчого демонстраційного ряду.
