Національна оперета Україна – єдиний театр України, репертуар якого присвячений жанру оперети. Його витоки – у 1907 році, коли в приміщенні Народного Троїцького дому М. Садовським був заснований перший стаціонарний український театр. 

Народження Київського театру оперети позначають двома датами 13 січня 1934 року та 14 грудня 1935 року. 13 січня 1934 року – відкрито стаціонарний Державний театр музичної комедії під керівництвом В. Бенедиктова (актори: Н. Родошальський, Р. Робертов, Т. Юдіна, Л. Огарьов, А. Астахов, Ю.Адинська; балетмейстер – С. Томілін та ін.). 14 грудня 1935 року – відбулася перша прем’єра «Летюча миша» Й. Штрауса, а незабаром світло рампи побачила вистава вперше поставлена українською мовою «Продавець птахів» К. Целлера. У 1966 році театр став називатися Київський державний театр оперети. У 2004 році театру надано новий статус – Київський академічний театр оперети. У грудні 2009 року Київський академічний театр оперети відсвяткував 75-річний ювілей і з цієї нагоди за вагомий внесок у справу національного духовного відродження та високий творчий рівень отримав статус Національного.

Зараз театр налічує чотири великі творчі підрозділи: солісти-вокалісти, артисти хору, балету та оркестру. Аби придумати, створити і показати виставу глядачам, на кожному етапі підключаються всі працівники театру: постановники і виконавці, абсолютно усі виробничі цехи, менеджери, маркетологи, піарники, адміністратори, бухгалтерія і юридичний відділ, білетери, водії, прибиральниці, охоронці. 

Серед відомих сучасних особистостей, які пов’язані співпрацею з театром оперети:

• Дід’є Маруані - відомий музикант, композитор, лідер гурту «Space». Концерт «Космічна симфонія» – спільний проєкт Національної оперети України та гурту «Space». 
• Браїм Бушелагем - відомий хореограф-постановник, танцюрист. Спільний проєкт Національного театру оперети України та Французького інституту в Україні – постановка сучасного балету «Переміщення». 
• Іраклій Гогія - художній керівник Тбіліського театру. Постановка мюзиклу Г. Канчелі «Ханума». Листопад 2019 року. 
• Маттео Сп’яцці - режисер, актор, викладач драма та театральний продюсер. Постановка музично-пластичної вистави «Бал». 
• Кестутіс Стасіс Якштас - режисер, актор, театральний діяч. 
• Постановка мюзиклу «Сімейка Аддамсів». 
• Івонн Кальман - донька видатного композитора Імре Кальмана, його спадкоємиця. Співпраця по низці проєктів, пов’язаних із творами Імре Кальмана – постановка оперет: «Графиня Маріца», «Баядера», гала-концерт «Bravo, l’Оperette!»
• Ліна Костенко - видатна українська поетеса, громадська діячка.  Постановка поетичної драми Ліни Костенко «Маруся Чурай». 
• Марія Матіос - видатна українська письменниця, політична діячка. Постановка містичної драми Марії Матіос «Москалиця». 
• Юрій Рибчинський - поет, драматург, сценарист, один із засновників сучасної української естрадної пісні. Герой України. Постановка рок-опери «Біла ворона» (композитор – Г. Татарченко, сценічна версія – Ю. Рибчинський). 
• Олег Скрипка - співак, музикант, автор пісень, лідер гурту «Воплі Відоплясова».  Спільний проєкт Національної оперети України і Олега Скрипки – концерт «Зачаровані весною. Оперета запрошує!». 
• Сестри Тельнюк - український вокальний дует народних артисток України Лесі та Галі Тельнюк. Концерт «На Шевченко» у супроводі симфонічного оркестру Національної оперети України. 
• Максим Голенко - режисер театру і кіно, головний режисер незалежного «Дикого театру», головний режисер Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька. Режисер-постановник рок-опери «Біла ворона». Режисер-постановник драматичної опери «Амадеус». 
• Сергій  Павлюк - режисер Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша. Режисер-постановник поетичної драми Ліни Костенко «Маруся Чурай». 
• Марк Дробот - актор театру і кіно. Роль Сальєрі в драматичній опери «Амадеус». 

Важливо зазначити, що театр оперети відіграв неабияку роль на вплив архітектури та розвиток певних особистостей. Театр розміщено у будівлі колишнього Троїцького народного дому, збудованого на початку ХХ-го століття за проєктом Г. Антоновського в 1901–1902 рр. в стилі раціоналізму (за деякими ствердженнями у співавторстві з Г. Антокольским і В. Осьмаком). Стиль раціоналізму був обраний з огляду на напрямок діяльності майбутнього Троїцького народного дому, який створювався для найширших верств населення з метою втілення в маси прогресивних просвітницьких ідей. 

Корифеї, які працювали в театрі від початку свого існування, – визначні постаті не лише в театральній, а й у громадсько-політичній сфері, які працювали в ім’я становлення української національної свідомості – Марія Заньковецька, Марко Кропивницький, Панас Саксаганський, Микола Садовський, та інші. Саме в Київській опереті свого часу відбулася прем’єра вистави «Наталка Полтавка» видатного українського композитора Миколи Лисенка.

Формування репертуару театру та інших напрямків діяльності відбувається завдяки спільним зусиллям творчого колективу під керівництвом генерального директора-художнього керівника народного артиста України Богдана Струтинського, який очолив Київський театр оперети у 2003 році, відкривши нову сторінку в історії творчого колективу. 

За короткий час під орудою нового керівника Київська оперета набула кардинальних змін. Режисер запровадив неординарні заходи, запросив молодь та створив сприятливі умови для творчої самореалізації. З того часу всі театральні сезони Національної оперети ознаменуються значними змінами і позитивними зрушеннями у творчому житті.

До найбільш вагомих вистав театру можна віднести:

• Оперета В. Ільїна, В Лукашова «За двома зайцями».  Режисер-постановник народний артист України Богдан Струтинський;
• Оперета О. Рябова «Сорочинський ярмарок».  Режисер-постановник народний артист України Богдан Струтинський. Переможець номінації «Краща вистава музичного театру» театральної премії «Київська пектораль», 2009 рік;
• Мюзикл О. Колкера «Труффальдіно із Бергамо». Режисер-постановник народний артист України Богдан Струтинський. Переможець номінації «Краща вистава музичного театру» театральної премії «Київська пектораль», 2014 рік;
• Оперета І. Кальмана «Графиня Маріца». Режисер-постановник народний артист України Богдан Струтинський. Переможець номінації «Краща вистава музичного театру» театральної премії «Київська пектораль», 2016 рік;
• Мюзикл Дж Бока «Скрипаль на даху». Режисер-постановник народний артист України Богдан Струтинський. Переможець номінації «Краща вистава музичного театру» театральної премії «Київська пектораль», 2019 рік. Переможець номінації «За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу» ІІ Всеукраїнського фестивалю-премії «Гра», 2019 рік;
• Мюзикл Дж.Стайна «Sugar, або в джазі тільки дівчата». Режисер-постановник народний артист України Богдан Струтинський;
• Мюзикл У. Ліппа «Сімейка Аддамсів». Режисер-постановник Кестутіс Стасіс Якштас (Литва); 
• Мюзикл «Таке єврейське щастя» І.Поклада (режисер Л. Пресман). Вистава йде на сцені театру з 10 листопада 1993 року під назвою «Кущі райські, або Євреї нашого двора» Трагікомедія на одну дію, створена за повістю М.Каневського «Май нейм із Маня» про життя одеської родини у повоєнні роки мала неабиякий успіх. Протягом наступних майже десяти років вистава демонструвалася щонайменше двічі на місяць. 

Київський національний академічний театр оперети входить в топ театрів України: по творчим здобуткам, по чисельності заповнення залу та по фінансових показниках.

Національна оперета України є автором та організатором Міжнародного музичного фестивалю «О-фест» (м. Київ, м. Буча) та Міжнародного фестивалю мистецтв «Карпатський простір» (м. Івано-Франківськ), які є потужним інструментом культурної дипломатії, майданчиками для щорічних зустрічей митців різних країн.  

 Співпраця  Національної оперети України з театрами з інших країн:

• Фольксопера у Відні (Австрія): благодійний концерт «Разом за Україну!» у червні 2022 року;
• Каунський музичний театр (Литва): театри поєднує багаторічна співпраця, реалізовано 3 спільних проєкти в Литві та 3 проєкти в Україні, крім того кожного року українські артисти беруть участь у міжнародному музичному фестивалю «Оперета у Каунаському замку»(Литва), також вже 21 соліст Каунаського театру побував  в Україні на фестивалях та спільних концертах;
• Будапештський театр оперети та мюзиклу (Угорщина): реалізовано  6 спільних проектів: «Вечір угорської музики» (3 концерту), «Кальман. Король оперети», «Ференц Легар», «Перлини Дунаю» в нашому театрі та грандіозний концерт «Вечір оперети» за підтримки МЗС відбувся у Будапешті за участю українських солістів у 2019 році;
• Словацький національний театр у Братиславі : спільний концерт «Вечір оперети» у 2019 році, приурочений до 50-річчя з дня підписання Угоди про братерські відносини між Києвом та Братиславою; 
• Театрі Політеама (Teatro Politeama) м. Лісабон Португалія: концерт солістів нашого театру «Ніч української оперети в Лісабоні» у 2019 році за підтримки Посольства України у Португальській республіці;
• Національний театр оперети «Іон Дачан» (м. Бухарест, Румунія): 4 роки підряд театр був учасником великого музичного фестивалю «Життя прекрасне», велика трупа театру (110 осіб) представила румунській публіці вистави «Містер Ікс», «Танго життя», «Бал у Савойї», «Циганський барон».
• Спільний проєкт  Національної оперети України та польської концертної агенції Ярослава Брусса «10 тенорів» в рамках культурної співпраці з 2018 році  має європейський успіх: у Польщі зіграно майже 300 концертів у кращих концертних залах Варшави, Кракова, Вроцлава та інших великих міст.

 Театр знають у світі, він робимо багато спільних проєктів  разом із Посольствами різних країн в Україні та культурними центрами, зокрема:

• Французький  культурний центр: концерт «Віват, Оффенбах!» з французьким диригентом, концерт з французькими виконавцями, спільний концерт до Дня Києва з Дідьє Маруані;
• Австрійський форум у Києві: концерт Фольмайєра,  кожного року допомагає з австрійськими вокалістами, диригентамі на наші славетні фестивалі: «О-фест» та «Карпатський простір»;
• Посольство США в Україні: спільний проект - концерт «Код Гершвіна» за участю диригента-постановника Девіда Чарльза Абелля (США);
• Британська Рада у Києві: концерт «Автентична британська музика. Бірмінгем-Київ», постановка вистави «Під небом синім».
• Артисти нашого театру були учасниками  міжнародних фестивалів:
• «Оперета у Каунаському замку» (Литва);
• Міжнародний фестиваль Оперети в м. Ікшкілє (Латвія).

Про унікальність закладу розповідають працівники театру:

Насамперед, наш заклад дуже красивий – це заслуга нашого директора і всього колективу. Ще один вагомий аспект – це те, що жанр оперети дуже специфічний і велике щастя, що в нашому театрі зібрані кращі солісти, балетна група, і хорові колективи. 

(Олександр Білозуб, головний художник)

Унікальність національної оперети - це її колектив, де кожен сумлінно виконує свою роботу. Саме тому, театр працює, як один злагоджений механізм. Це люди, яких об'єднує велика любов до театральної справи і найбільша нагорода для них - бути частинкою великої театральної родини та мати можливість зробити свій маленький внесок у розвиток і популяризацію українського мистецтва. Також,  унікальність нашої оперети - це сльози щастя глядачів і їхня щира вдячність за неймовірні емоції і справжнє свято, створене колективом театру. 

(Людмила Середа, головний адміністратор)

Цей театр для мене свого роду оберіг мого дитинства, мого рідного міста Києва. Сюди приходили мої батьки, тут співала народна артистка України Євгенія Мірошниченко, з якою моя мама мала приятельські стосунки. Тому театр оперети для нашої родини був найголовнішим місцем, куди вони приходили. І цю любов до театру вони передали мені. Це неймовірна будівля, чудові традиції, прекрасні жанри – особливо в останні роки, які практикує наше керівництво і творчий колектив – є вражаючим та безпрецедентним для України. 

(Наталія Сухоліт, керівник літературно-драматургічної частини)

Обрав саме цей театр, тому що – це професійність, майстерність, місце, яке підійшло до душі. Тут дуже приємний колектив та гарна атмосфера.

(Олександр Мельник, соліст)

Театр оперети для мене - це своєрідне місце, осередок творчості та безкінечних можливостей для самореалізації. Тут можна віднайти себе,знайти своє місце, творити і допомагати будувати новітню українську культуру, що є для мене вкрай важливо, враховуючи теперішні реалії. Бути корисним на культурному фронті, мати змогу пережити період нового становлення і творчих проривів - ось той унікальний шанс, який я маю тут. У цьому і полягає унікальність цього місця.  

(Маріанна Чепурненко, начальниця відділу маркетингу та реклами) 

Унікальність полягає в тому, що тут можна знайти все, або майже все. Коли ти йдеш до певного театру, ти чогось очікуєш, а тут є і музичні, і драматичні вистави, і симфонічні концерти. Унікальність національної оперети – в її універсальності і в особливій атмосфері, яка тут є.

(Ольга Байбак, керівниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів України)

Київський національний академічний театр оперети співпрацює з багатьма компаніями (брендами), які допомагали в реалізації наших проектів, зокрема:

• Всесвітньо відомий бродвейский мюзикл «Звуки Музики» Р.Роджерса був реалізований спільно з національною мережею «Епіцентр К».  
• АБ «Укргазбанк» виступив партнером поетичної драми «Маруся Чурай». 
• «CreditAgricoleBank» став партнером театру у реалізації вистави Ф. Ерве «Небесні ластівки, або Мадемуазель Нітуш», а також партнером святкування 80-річчя нашого театру.
• Київський національний академічний театр оперети разом із торговою маркою «Якобз» уперше в Україні представили «Кавову кантату» Баха українською мовою.
• Також, постійні партнери театру - «KOBLEVO», «NIKO», «Інкерманн» АТ «Укргазпромбанк», «Лора Шен», «Асканія - флора», банк «Глобус». 

На даний момент театр існує в нових реаліях боротьби та виживання. Після поновлення роботи було відчутно, що театр потрібен глядачеві, тому працівники намагаються відновити якомога більше вистав, наскільки це можливо. У цьому плані є деякі труднощі: багато вокалістів, артистів балету і оркестру виїхало за кордон, підписали там контракти. Тож театр проводить кастинги, поповнює трупу, робить вводи – а в музичній виставі це процес досить тривалий.

Сьогодні на основній сцені заповненість зали 90%. Але тут треба взяти до уваги те, що, дотримуючись безпекових норм, продаються квитки лише в партер. У разі оголошення повітряної тривоги люди мають якомога швидше, без тисняви і паніки залишити приміщення театру та перейти до найближчого укриття на станції метро «Олімпійська».

Звичайно, останні події – ракетні обстріли і атаки дронів – не могли не позначитися на відвідуваності театрів. Певна кількість людей повернула квитки, але їхня чисельність не була критичною.

Сьогодні Національна оперета України – один із найбільших театрів України працює, згідно перспективних планів системному розвитку, має в своїх активах, як творчі, так і суто організаційні питання вдосконалення функціональних можливостей театру та питань, пов’язаних із реконструкцією будівлі театру. 

У подальших планах – розширення міжнародних культурних і творчих зв’язків, формування спільних проєктів та лабораторій, організація благодійних концертів та зустрічей. 

Також творчий колектив постійно працює над пошуком молодих і талановитих особистостей – співаків, артистів балету, театральних менеджерів та режисерів. 

Національна оперета України