7 грудня 2014 року о 15.00 у Колонному залі ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України відбувся концерт № 2 абонементу № 5 – «З історії музичної культури України». Цей абонемент є багаторічним спільним просвітницьким проектом КММЦ та Національної філармонії України. Груднева програма концерту-бесіди для дітей та юнацтва була присвячена симфонічній музиці і, зокрема, Симфонії соль мінор невідомого автора ХІХ століття.
Вперше цей твір виконали 1809 року на урочистостях з нагоди відкриття Одеського оперного театру. Пізніше нотний матеріал Симфонії вважався загубленим, і лише у 1949 році партитуру було відшукано та надруковано. Однак, ім’я автора й досі встановити не вдалося. Єдине, що відомо – цей твір був виконаний оркестром кріпосних музикантів українського поміщика М. Овсяннико-Куликовського. Ймовірно, що автором музики теж був кріпак, адже ми пам’ятаємо історію талановитого кріпака, який став найвидатнішим українським поетом – Т. Г. Шевченка.
Яскраво національний характер, оригінальна музична мова, колоритна оркестровка – вочевидь, симфонію написав музикант, добре знайомий з творами Гайдна і Моцарта. А може й вчився в Європі? Адже, в Україні на той час не було жодного музичного закладу, і академічна музика виконувалася лише у будинках вельмож музикантами-невольниками. Словом, і дітям, і батькам було цікаво слухати і впізнавати в оркестровому звучанні знайомі інтонації народних пісень, танцювальних мелодій, які невідомий автор підняв до високого академічного рівня тогочасної епохи.
Легко, невимушено, віртуозно виконали Симфонію Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Палкіна. Музика, що прозвучала, сприймалася із почуттям гордості за наше славне минуле, за наш талановитий і волелюбний народ. Можливо, хтось зауважить: чи варто ходити на концерти, адже в Інтернеті можна послухати будь-яку симфонію. Але погодьтеся, ніщо не замінить радості живого спілкування і духовного взаємообміну між музикантами і слухачами.
