11 листопада Колонний зал Національної філармонії України знову гостинно зустрів як юних так і поважних шанувальників музичного мистецтва. Вже самий перший концерт філармонічного абонементу № 5, присвяченого історії музичної культури України, об’єднав слухачів різних поколінь, хоча насамперед був цілеспрямованим на дитячо-юнацьку учнівську аудиторію. Адже темою цього концерту із циклу «Корифеї академічного вокалу» стало мистецтво видатного українського співака Бориса Гмирі /1903-1969р.р/, чий голос, репертуар, творча постать ще за життя зазнали справді народної любові. Цей концерт став своєрідною даниною добрій пам’яті цього видатного Артиста, до 115-річчя від Дня його народження.
Ведуча концерту – музикознавець, Заслужений діяч мистецтв України Світлана Корецька органічно відчула атмосферу щирості, яка панувала у залі і відповіла на це цікавою, інформативною розповіддю про життя і творчість митця. Слухачі мали можливість не тільки почути записи унікального голосу, басу самого Бориса Романовича Гмирі, але й побачити прижиттєві відео-кадри, створити для себе уявлення про такий близький, майже рідний для нас, його співвітчизників, образ.
В зв’язку з цим дуже вдалим стало те, що в концерті взяв участь високопрофесійний колектив, як Ансамбль народних інструментів «Рідні наспіви» під керівництвом Заслуженого працівника культури України Юрія Карнауха. Майстерна гра колективу, яка звучала впродовж більшості концертних номерів, сприяла створенню теплого і дійсно народного образу співака, яким він залишиться і для наступних поколінь. Відчуттям великої поваги до вокального мистецтва Бориса Гмирі були наповнені виступи співаків-лауреатів міжнародних конкурсів Романа Смоляра /бас/, Олександра Харламова /бас/, Лауреату Першого міжнародного конкурсу вокалістів ім. Б. Гмирі Сергія Бортника /тенор/. В концерті прозвучали різножанрові сольні українські народні пісні з репертуару Бориса Гмирі, «Серенада» Ф. Шуберта
на сл. Л. Рельштаба у власному українському перекладі митця, вокальні дуети, Сцена Возного і Виборного з опери М.В. Лисенка «Наталка-Полтавка». До програми концерту увійшов окремий інструментальний номер – народне награвання для ансамблю сопілкарів «Тарновацька полька», який виконали солісти ансамблю «Рідні наспіви».
Усе, що прозвучало в концерті, безпосередньо стосувалося творчої спадщини Бориса Романовича Гмирі, його широких, різнобічних та сміливих творчих задумів, багато з яких, на превеликий жаль, так і лишилися нездійсненними. Може тому знов, вже через багато-багато років, на цьому концерті, у грамзапису самого Бориса Романовича Гмирі із такою неперевершеною силою виразності прозвучали істинно вічні «Думи мої» на слова Великого Кобзаря та «Сміються, плачуть солов‘ї» на слова Олександра Олеся…
