25 квітня 2017 року  колектив Київської дитячої музичної школи № 33 ім. В. Пухальського вшанував пам’ять видатного киянина, чиє ім'я носить школа, відвідавши місце його поховання.

  Захід було проведено за сприяння співробітників відділу охорони та збереження пам’яток державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника – Борисюк Оксани Петрівни та Карпусь Оксани Михайлівни.

    На заході були присутні методист Київського міського методичного центру закладів культури та навчальних закладів Ричихіна Любов Володимирівна, викладачі та адміністрація школи ім. В. Пухальського.

     Була проведена панахида. В своїх промовах присутні вшанували пам'ять Володимира Вячеславовича Пухальського, видатного піаніста, викладача, композитора, першого ректора Київської консерваторії, громадського діяча.

      Коли у далекому 1876 році він приїхав до Києва, то застав свого роду музичну пустелю, та, надалі, за 50 років своєї творчої та просвітницької діяльності він створив і залишив нам те, чим ми можемо пишатися сьогодні: українську фортепіанну школу, 3-рівневу систему музичної освіти, консерваторію, безліч (біля 300) всесвітньо відомих учнів – як видатних концертних виконавців, так і науковців в галузі фортепіанної педагогіки: В. Горовіц, Л. Ніколаєв, Б. Яворський, Г. Коган, А. Альшванг, А. Артоболевська, А. Браїловський, Ю. Іссерліс, І. Міклашевський, І. Беркович, Б. Міліч та ін.

   Концертна діяльність В.В. Пухальського як піаніста-віртуоза, вражає: біля 500 сольних концертів, а ще безліч камерних та симфонічних. У його репертуар входило майже 800 творів видатних композиторів-класиків та сучасних авторів. Його виступи мали шалений успіх у публіки та отримували, зазвичай, схвальні та захоплюючі рецензії, в яких висвітлювалися основні притаманні йому, як виконавцю, риси: технічна яскравість, краса звучання роялю, витонченість виконання, поглиблене проникнення у авторський задум, його особливе «перлє» - набуте ще за часів навчання у класі Т. Лешетицького. Його порівнювали та ставили поруч з видатними сучасними світовими виконавцями.

  Значення діяльності В.В.Пухальського як громадського діяча, його музично-просвітницьку діяльність також важко переоцінити. Майже 36 років він керував Київським музичним училищем, 38 років очолював Музичне товариство, створюючи підґрунтя для професійної роботи майбутньої Київської  філармонії. А неймовірні зусилля задля створення Київської консерваторії та успішне втілення мрії свого життя – це приклад високого служіння його, як Громадянина та Музиканта.

  Європейську славу принесли В.В. Пухальському не тільки його закордонні сольні концерти (Відень, Прага та ін.), а також його участь, як постійного члена журі, у міжнародних Рубінштенівських конкурсах піаністів.

    Висока оцінка В.В.Пухальського як музиканта та його просвітницької діяльності видатними музикантами-сучасниками – С. Рахманіновим, А. Рубінштейном, А. Глазуновим, Т. Лешетицьким – говорить сама за себе.

     Плине час і невблаганний хід історії розставляє все на свої місця. Деякі явища, події, постаті, які мали на сучасників неабиякий вплив, здавалися значущими та набували в їхній уяві рис майже всеохоплюючого світового рівня, нині відійшли у небуття.

   Але є постаті в історії української культури, які з роками сяють ще яскравіше, їхня діяльність вражає та викликає захоплення. Такою, безперечно, є постать Володимира Вячеславовича Пухальського.